В Іспанії 23 квітня відзначають як день смерті Сервантеса. А також це День іспанської книги та день, коли у Барселоні відбувалася масштабний книжковий ярмарок. Усе разом породило традицію дарувати троянду кожному, хто цього дня придбає книжку.
Тож привід до читання про Дон Кіхота більш ніж очевидний. Тим більше, що в українській літературі є свій Алонсо Кіхана – персонаж твору Юрій Яновського "Байгород".
Звісно ж, це пряма відсилка до традиційного образу мандрівного лицаря-невдахи, охопленого романтичними ілюзіями. Кіхана, а не Дон Кіхот – бо ще надто юний для того, щоб називатися повним іменем відомого героя. Тож автор обирає назвати його всього лишень Кіхотовим небожем.
Тож привід до читання про Дон Кіхота більш ніж очевидний. Тим більше, що в українській літературі є свій Алонсо Кіхана – персонаж твору Юрій Яновського "Байгород".
Звісно ж, це пряма відсилка до традиційного образу мандрівного лицаря-невдахи, охопленого романтичними ілюзіями. Кіхана, а не Дон Кіхот – бо ще надто юний для того, щоб називатися повним іменем відомого героя. Тож автор обирає назвати його всього лишень Кіхотовим небожем.
Байгород – містечко у степах України. Дія відбувається сто років тому, у розпалі громадянська війна, місто переходить з рук у руки.
Кіхана молодий, наївний, незграбний. Йому доручають мобілізувати резерви, тобто загітувати місцевих приєднатися до чергової армії. Тож він лізе з промовою на амвон під час церковної служби, забувши, що усім набридла війна.
Він закохується у Лізу, котра чекає чоловіка з війни, і хоча вона відповідає взаємністю, ця любов приречена – їй відміряно часу рівно до чергового затишшя на лінії фронту. А далі Алонсо не бачить сенсу жити.
Поетична історія закінчується… ні, не смертю Кіхани, а описом степу й міста, для якого нічого не змінилося після безглуздої загибелі героя.
Немає коментарів:
Дописати коментар