Ну скажіть, хто з нас у дитинстві не любив казки?
Казки настільки увійшли в наше життя, що, по суті, стали його відображенням. Лише чарівні історії завжди закінчуються хепі-ендом. Ось саме цей позитив, який грамотно оформлений у метод — казкотерапія, здатний допомогти дітям і навіть дорослим позбутися страхів і комплексів.
Суть методу казкотерапії полягає в тому, що казка доступно пояснює, що добре, а що погано. На прикладі позитивних персонажів дитина вчиться бути хорошою, а негативні герої розповідей викликають у неї лише негативну реакцію. Негативний герой завжди залишається покараним, а доброму дістається красуня-принцеса й півцарства на додаток. Чим погано бути хорошим? Але терапевтична казка відрізняється від звичайної тим, що її вигадують спеціально з урахуванням особливостей дитини. Тобто її головний герой схожий на дитину, він переживає ті ж проблеми й емоції. Він бореться, наприклад, з темрявою, й за його вчинками дитина може бачити, що це насправді не так уже й страшно. Або, навпаки, героя казки доля карає за те, що він не миє руки або не слухається батьків...
Як створити терапевтичну казку
1. Обираємо героя, близького дитині за статтю, віком, характером.
2. Описуємо життя героя у казковій формі так, щоб дитина знайшла схожість зі своїм життям.
3. Вводимо героя в проблемну ситуацію, відповідну до реальної, яку переживає дитина.
4. Пошук героєм шляхів розв’язання проблеми супроводжуємо коментарями, показом ситуації з різних точок зору. Можна ввести помічника – мудрого наставника.
5. Робимо висновок, долучаючи до цього дитину.
Примітка. Створюючи психокорекційні казки, важливо знати приховані причини певної поведінки, страхів та комплексів дитини.
Тож, творіть, фантазуйте разом з дітьми, світ казки чекає на вас!
