вівторок, 31 січня 2023 р.

Рубрика_Нова_українська_література.

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей знайомить своїх юних читайликів з книжковими новинками.

Круті історії, неймовірні комікси, унікальні ілюстрації - найбажаніші подарунки для дітей. Книжки, які знають все про дитячі інтереси та вчать тому, чому не вчать у школі.
Знайомтесь:
«Пес Патрон. Маленька історія про велику мрію» Автор тексту Зоряна Живка, малюнки Богдани Бондар
Пес Патрон – улюбленець дітей та дорослих, талісман Державної служби України з надзвичайних ситуацій, єдиний у світі пес доброї волі дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ, володар медалі «За віддану службу», який допомагає саперам знешкоджувати ворожі вибухові пристрої.
Ця книжка – своєрідна автобіографія Патрона. Зоряна Живка і Богдана Бондар підготували для українських дітей переклад із собачої мови на людську – і з цього вийшла ось така історія. Вона надихає мріяти, вірити й перемагати!

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей пропонує вашій увазі дитячу серію книг "Пригоди Філіпека ", автор - Малгожата Стрековська-Заремба.

 

Пригоди Філіпека складається з 5 книжок з кумедними історіями про веселого пустуна Філіпека та його друзів. Читачі побачать світ очима малого бешкетника — очима «дуже чемної, розважливої та розумної не на свої роки дитини», як він каже про себе. Створила цього дивовижного персонажа польська письменниця Малгожата Стрековська-Заремба.

Беррі, гангстер і купа клопотів. Книжка розповідає про хлопчика Кубу, якому здається, що життя в нього нудне та одноманітне, тимчасом як інші діти мають неймовірні пригоди. Та і друзів у Куби всього нічого - гарний, мов дівчинка, Войтек та потворний кудлатий пес Беррі. Що за несправедливість! Аж ось доля усміхається і Кубі. Адже в околиці з'являється справжній... гангстер, а з ним і купа клопотів.
Канікули з коровою, танком і злодієм. Двоє найкращих друзів, Куба і Войтек, докладають усіх зусиль, аби не провести канікули в селі. Та всі їхні старання марні — і нарешті наші герої переживають багато кумедних, незвичайних і шалених пригод. А крім того, «Канікули з коровою, танком і злодієм» — це історія про дуже важливі речі: про слухняність та пустощі, про страх і сміливість, про щиру дружбу, а також про «оту Аську, яку любити не можна, а все ж любити потрібно».

понеділок, 30 січня 2023 р.

"Боротьба заради майбутнього"

 До дня пам'яті героїв Крут працівники абонементу 5-9 класів підготували книжкову виставку та провели вечір- вшанування "Боротьба заради майбутнього" для волонтерів, які працюють у нашій бібліотеці. Бібліотекарі ознайомили присутніх зі збіркою "Крути" та тематичною літературою, представленою на виставці.





#АКЦІЯ_ПОДАРУЙ_БІБЛІОТЕЦІ_КНИГУ

Черкаська центральна міська бібліотека для представляє акцію «Подаруй бібліотеці книгу!»

«Подаруй бібліотеці книгу!» – це постійна доброчинна акція, яка діє у нашій бібліотеці.
Протягом багатьох років наші користувачі дарують бібліотеці книги з власних колекцій.
Подарувавши книгу бібліотеці, вони дають можливість продовжити їй життя і принести користь читачам. Дуже добре , що серед наших читачів багато людей, які це розуміють. Ті, хто передають свої книги до фондів бібліотеки – люди з високою громадянською позицією, які прекрасно розуміють, що ці книги знайдуть свого читача.
Сьогодні ми висловлюємо подяку за подаровані книги Петрову В'ячеславу Миколайовичу.

#Інтернет_центр_інформує #ДИСТАНЦІЙНА_ОСВІТА_ПОРАДИ_ДЛЯ_БАТЬКІВ

Дистанційна освіта може бути такою ж якісною та ефективною як і класична, а також, це привід навчитись чомусь новому та впевнено крокувати вперед.

Онлайн навчання - це реальність, яка міцно і надовго увійшла в наші будні. Замість того, щоб заперечувати онлайн заняття, намагайтеся організувати своїй дитині всі умови для повноцінного дистанційного навчання.
ПРАВИЛЬНИЙ РОЗПОРЯДОК ДНЯ - ЗАПОРУКА УСПІХУ В НАВЧАННІ
Зробити домашній розклад. Можна повісити його на холодильник, щоб школяр спочатку орієнтувався, коли йому потрібно пообідати, коли варто відпочити, о котрій слід приступити до виконання домашньої роботи. Виконувати всі щоденні обов'язки в один і той же час. Пробудження, сніданок, обід і вечеря повинні бути в один час, щоб за пару тижнів виробилася звичка, і дитина навчилася використовувати свій вільний час, підлаштовуючись під графік. Дати чітке розуміння, що таке «дедлайн». У багатьох школярів з настанням дистанційного навчання стерлася межа обов'язковості. Підкажіть дитині завести свою записну книжку, в якій будуть фіксуватися періоди здачі домашніх завдань, рефератів і самостійних робіт. Поділіться порадами про те, як встигати виконувати все вчасно. Наприклад, спеціально для себе ставити термін на 2 дні раніше, щоб до визначеного дня точно встигнути. Сформувати правильне розуміння категорій «навчання» і «відпочинок». Дитині потрібно якісно відпочивати, щоб відновлювати сили. Тому стежте за тим, щоб в повсякденному графіку були присутні рухливі ігри, прогулянки на свіжому повітрі, хоча б міні-тренування за допомогою відео на Ютубі. Не перешкоджайте спілкуванню з однокласниками і друзями. Адже якщо школяр буде тільки вчитися, то буде складно уникнути вигоряння. Правильно складений графік - це ключ до успіху і здорового психоемоційного стану. Пам'ятайте про це і не нехтуйте простими порадами.

#Гурток_Умілі_рученята Ідеї паперових Валентинок 💗

 





#Твоя_безпека


Пам'ятайте про правила ☝🏻
Не допомагайте ворогові!



Черкаська центральна міська бібліотека для дітей Поетична мозаїка « Мотиви зимові в поетичному слові» на абонементі 1-4 класів.

 


« Мотиви зимові в поетичному слові»

От і лютий місяц на порозі... Бувало в цьому місяці міцно сковували землю морози, нахвалявся мороз усіх всюди поморозити,- холодних вітрів, лютих хурделиць накликав. Завивали вітри, шаленіли хурделиці. Снігом усе замітали. Такі були в минулому справжні зими…Бібліотекарі абонементу 1-4 класів Черкаська центральна міська бібліотека для дітей запропонували своїм користувачам прийняти участь в поетичної мозаїки « Мотиви зимові в поетичному слові», пригадувая зимові свята та цю чудову пору року. Пролунали вірші А. Костецького, В. Бичко,Т. Коломієць, О. Олеся, П. Воронько, Л. Забашти.



#День_народження_письменника

Хто з нас в дитинстві не зачитувався книгами про жвавих тореадорів? Чи не подорожував світлими стежками разом з сонячними зайчиками? Пам’ятаєте, з яким неймовірним захопленням ми мандрували сторінками книг великого мрійника Всеволода Нестайка?

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей запрошує ознайомитися з книжковою виставкою
" Сонячна країна дитинства Всеволода Нестайка", яка присвячена класику дитячої літератури.
Книжки Нестайка не стоять на книжкових полицях, вони в іншому часі живуть, вони якісь магічні і користуються шаленою популярністю.
Запрошуємо відвідати нашу бібліотеку Черкаська центральна міська бібліотека для дітей і долучитися до казкових пригод.


Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представляє рубрику «Літературний портрет». Всеволод Нестайко

30 січня, – день народження одного з найкращих авторів дитячої літератури Всеволода Нестайка, чарівника слова, який захоплює своїми творами не одне покоління маленьких українців. Нестайко створив унікальний веселий і неймовірно цікавий дитячий світ, де кожна дитина знаходить своє місце. Дякуємо великому майстру!

На рахунку метра – п'ять літературних премій національного масштабу. А його трилогія "Тореодори з Васюківки" внесена до Особливого почесного списку імені Андерсена.
Життєвий та творчий шлях письменника починався у нелегкі часи. Батько Всеволода Зіновій Нестайко загинув у концентраційному таборі. Під час нацистської окупації хлопчик разом з мамою ледь зводив кінці з кінцями. Однак мама не втратила сили духу: замість того, щоб жалітися на долю, організувала підпільну школу. Пізніше в інтерв'ю Всеволод неодноразово згадував, що уява та казкові сюжети неодноразово допомагали йому зберігати оптимізм в дитинстві та юності. А звичку підбадьорювати себе і інших чарівними образами та тонким гумором письменник проніс через усе життя.
ТРИ НАЙВІДОМІШІ КНИГИ ПИСЬМЕННИКА
«Тореадори з Васюківки» (трилогія; 1973)
Над своїм найвідомішим твором Всеволод Нестайко прюцював у 1963-1970 рр. Вперше роман для дітей видавався у 70-х роках видавництвами «Веселка» та «Школа». Він перекладений близько 20-ма іноземними мовами і внесений до почесного списку Андерсена. Роман складається з трьох частин: «Пригоди Робінзона Кукурузо», «Незнайомець із тринадцятої квартири» та «Таємниця трьох невідомих». Героями повістей є Ява Рень та Павлуша Завгородній. А ідея виникла у письменника спонтанно. Ось як Нестайко про неї розповідав: «Художник Василь Євдокименко, який оформляв мої книжки, одного разу розповів про школярів, які заблукали в кукурудзі й змогли вийти тільки тоді, як у селі на стовпі забалакало радіо. Так в оповіданні «Пригода в кукурудзі» вперше з'явилися Ява й Павлуша, герої всієї трилогії «Тореадори з Васюківки».
Вже у незалежній Україні книжку перевидавали кілька разів. Останнє видання «Тореадорів» вийшло у видавництві «А-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Воно дещо відрізняється від оригінальної редакції, автор видалив ідеологічні нашарування, деякі деталі, незрозумілі сучасним дітям, і додав нові сюжети.
«В Країні Сонячних Зайчиків» (трилогія; 1994)
Перша повість із трилогії розпочинається розповіддю про казкову країну Ластовинію. Про мирне і дружелюбне життя мещканців цієї казкової держави. Все населення країни займається естрадно-цирковим мистецтвом, крім того має волосся рудого кольору та обличчя у веснянках. Та за океану в цю країну припливли з Хуліганії завойовники-хуліганці. Вони не тільки захопили владу, а й розпочали знущання над ластовитянами, а особливо над дітьми. Тоді старезний Дід Маноцівник вирішує сховати всіх дітей у колонії «Притулок маленьких друзів» біля Синіх Скелястих гір, де б їх не знайшли хуліганці, а батьки мали змогу провідувати дітлахів. Що було далі – ви зможете прочитати у цій захоплюючій книжці.
«Чарівні окуляри» (повість-казка; 2006)
Всеволод Нестайко свою повість-казку «Чарівні окуляри» опублікував у 2006 році у видавництві «Навчальна книга – Богдан». Твір складається з чотирнадцяти карколомних пригод, які запам’ятаються вам надовго. Переповідати зміст цього твору не будемо – читайте! Не пошкодуєте.

неділя, 29 січня 2023 р.

#українська #мова #кожне #слово #українською

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представляє
челендж-марафон « Українська - це круто».
Популяризація української книги та української мови – основний напрямок діяльності нашої бібліотеки.
Українська мова – національна мова українців. Питання популяризації української мови вже кілька століть лишається актуальним, що зумовлено минулим України й українців. І сьогодні це питання не втрачає своєї актуальності,
Бібліотеки покликані позитивно впливати на естетичні смаки читачів, сприяти, щоб читання стало для них щоденною потребою; представляти панораму сучасної української літератури як невід’ємну частину національної культури, єдине суспільно-естетичне явище.

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представлена книжкова виставка «Герої Крут».

 

День вшанування Героїв Крут, подія, що стала символом героїзму у боротьбі за незалежність України.

29 січня – День пам’яті героїв Крут – саме там, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність і став важливою частиною української історичної пам'яті.
Крути стали початком нової доби в історії України. Без Крутів навіть Акт злуки 22 січня 1919 року був би лише документом.
На вшанування героїв Крут у читальному залі Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представлена книжкова виставка «Герої Крут».

#Історія_України

 

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представляє історичний хроноскоп "Відомі українці".

🗺✍️27 січня 1839 року народився Павло Чубинський — поет, автор слів Гімну України, український етнолог, фольклорист, громадський діяч.
Народився на хуторі Чубинський (нині частина Борисполя) у небагатій дворянській родині відставного офіцера Платона Івановича Чубинського. Козацький рід Чубинських звідти й походив. Але в XVI ст. вони опинилися на Волині, служили Речі Посполитій, стали уніатами. Дід Павла Чубинського перейшов у православ’я й купив землю в Борисполі. Це було ніби повернення на землю предків.
Учився в Переяславському повітовому училищі, Другій київській чоловічій гімназії. Затим закінчив університет у Петербурзі. Там зійшовся із Шевченком, захоплювався ним, писав вірші “під Кобзаря” й у чомусь повторив долю поета: удруге його вислали з України через донос Юзефовича — того самого, який колись здав жандармам Шевченка й кириломефодіївців.
Після закінчення університету Чубинський повернувся в Україну. Як правник, вважав за обов’язок допомагати селянам, які тоді звільнились од кріпацтва й мали багато клопоту з власністю на землю. Дивився на справу як юрист і як поет.
Був закоханий у Лізу Рашевську, сестру приятеля з Чернігівщини. Дружив із молодими українофілами — Миколою Лисенком, Михайлом Драгомановим, Олександром Кістяківським. Хтось доніс, що компанія збирається таємно на хуторі. Там є каланча, на ній нібито вивішують сигнальний прапор, який видно за 25 верст аж у Києві. Це було дурницею, але доноси наробили переполоху. Чубинського арештували й вислали в Архангельську губернію.
На засланні Чубинський провів майже сім років. Був чиновником з особливих доручень при тамтешніх губернаторах; ті не могли ним нахвалитися. Зрештою він сам себе не тільки визволив із заслання, а й проклав дорогу у вищі наукові сфери імперії. Його статистико-економічні дослідження Архангельської губернії були такими цінними, що губернатор князь Гагарін просив нагородити засланця орденом Св. Станіслава. Цар ідею підтримав. Чубинському дозволили повернутися в Україну.
Чубинський влаштувався тоді служити у цукроварній фірмі Яхненків і Симиренка. Тут він познайомився з Катериною Порозовою, сестрою дружини інженера-цукровара Толпигіна й у 1872 р. — одружився.
Імператорське Російське географічне товариство влаштувало експедицію для вивчення України. Очолив її Чубинський. За три роки зібрав стільки матеріалу, що навіть тепер його семитомник залишається взірцевим. За цю роботу отримав кілька нагород, зокрема, золоту медаль на Географічному конгресі в Парижі.
Завдяки Чубинському 1873 року в Києві відкрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, прообраз нашої Академії наук. Тоді ж Чубинський провів у Києві перепис, який показав, що більшість киян вважають рідною мовою українську.
Старий Юзефович назвав це провокацією, наскаржився цареві. Чубинського знову усунули з України, а київський відділ Географічного товариства закрили.
У Петербурзі він служив у міністерстві шляхів сполучення. Здоров’я мав підірване. Сучасники знали його чорнооким, носатим і губатим, дуже живим і темпераментним. І ось ця “капітальна споруда”, як писав про нього Кістяківський, перетворилася на руїну. Він мав хворобу мозку, перестав упізнавати людей. Лікування не допомагало. Випросили дозвіл виїхати в Україну, де він уже не був шкідливим для імперії. Жив практично рослинним життям майже сім років. Коли помер, Кістяківський записав у щоденнику: “Це була давно бажана смерть”.
🕯Помер 17 січня 1884 року. Прощалися з Чубинським в церкві Різдва Христового. Похований у Борисполі на Книшовому кладовищі.

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представляє правові інформ – хвилинки «Прав без обов’язків не буває».

На законодавчому рівні обов’язки неповнолітніх дітей не прописані. Багато підлітків, користуються цим, нагадуючи про це дорослим. Проте це не говорить про повну відсутність обов’язків. Існують, так звані, морально-етичні закони, з яких можна виокремити такі обов’язки дітей:

1. Поважати і любити своє оточення. Ставитися до них так, як би ми хотіли, щоб ставились до нас.
2. Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини. Поводитись так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини.
3. Бути толерантним до таких людей. Поважати їх і допомагати їм.
4. Дотримуватись режиму харчування. Вживати продукти до кінця терміну придатності. Поважати працю кухарів.
5. Дотримуватись правил моральної етики; організовувати дозвілля так, щоб воно приносило корись і не заважало іншим.
6. Сумлінно навчатись; активно працювати на уроках, готуватись самотужки; старанно виконувати домашні завдання.
7. Дотримуватись певних норм поведінки, прийнятих у суспільстві. Намагатись не створювати ситуації, які призводять до порушення закону.
8. Поважати своє оточення. Давати нагоду кожному висловлювати свої думки. Не нав'язувати своїх поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні.
9. Цінувати і дбати про своє здоров'я. Виконувати приписи лікарів у разі потреби.
10. Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висловлювати свої думки. Дотримуватись правил мовного етикету.
11. З повагою ставитися до людей, які піклуються про нас.
12. Виконувати роботу, яка не завдає шкоди здоров'ю. Виконувати всі види обслуговуючої праці.
13. Самостійно знаходити інформацію в різноманітних джерелах.
14. Не ображати і не принижувати оточуючих.
15. Дотримуватись норм і правил поведінки, прийнятих у суспільстві. Не створювати ситуацій, що можуть спричинити нещасні випадки.
Пам’ятайте, дитина – це окрема особистість, яка має власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати! А обов’язок батьків – дбати та виховувати дітей гідними громадянами своєї держави!

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей ПРЕДСТАВЛЯЄ ХВИЛИНУ БЕЗСМЕРТЯ «ЗГАДАЄМО ЮНІСТЬ, ЩО ОБІРВАЛАСЬ У КРУТАХ»

В Україні 29 січня - День пам'яті героїв Крут. Саме в цей день у 1918 році в 130 км на північний схід від Києва відбувся бій чотирьохтисячної більшовицької армії Михайла Муравйова проти загону із київських студентів і бійців вільного козацтва, який налічував близько 400 воїнів.

Історичні факти:
1. 25-27 січня запеклі бої розгорнулися біля станції Бахмач, який українські війська змушені були залишити і відступити до станції Крути.
2. Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 поблизу станції Крути (нині село Пам’ятне Борзнянського р-ну Чернігівщини) під час наступу на Київ більшовиків. Cпіввідношення сил становило 1 до 10 не на користь українців, а співвідношення втрат – 1 до 3 – на користь українців.
3. На підкріплення у Крути були скеровані Перша українська юнацька (юнкерська) школа імені Б. Хмельницького у складі 400-450 курсантів та 20 старшин. До них приєдналася перша сотня (116-130 осіб) добровольчого Студентського куреня січових стрільців. Вони не мали достатньої військової підготовки, була погано озброєні. До курсантів, студентів і гімназистів приєдналося ще близько 80 добровольців із Вільного козацтва з Ніжина.
4. Практично діти, вони мали на озброєнні до 16 кулеметів, бронепоїзд під командуванням сотника Ярцева і бойовий склад сотника Лощенка. Близько шести годин тривав бій з більшовицькими військами загальною чисельністю близько 4800 осіб.
5. Студенти призупинили ворожий наступ. Більшовицькі війська не мали змоги наступати 4 дні після бою. За цей час українські війська здійснили відступ, підриваючи мости та колії. Внаслідок цього війська Муравйова вже не мали можливості перевозити боєприпаси залізницею.
6. Чотири дні після бою під Крутами стали вирішальними для української дипломатії, аби домогтися укладання Брест-Литовського миру, що de-facto означало міжнародне визнання української незалежності.
7. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути, уже зайняту більшовиками. 27 полонених юнаків було розстріляно.
8. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом заспівав "Ще не вмерла Україна", і решта підтримали спів.
9. За рішенням Української Центральної Ради, 19 березня 1918 тіла студентів перевезли до Києва та урочисто поховали на Аскольдовій могилі.
10. У 2006 році на місці бою встановлено пам’ятник. У 2012 році на Аскольдовій могилі замінили дерев’яний хрест на виготовлений із каменю "Козацький хрест".
ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПОЛЕГЛИХ У БОЮ ПІД КРУТАМИ для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління у боротьбі за незалежність.

субота, 28 січня 2023 р.

28 січня 1992 року, національний синьо-жовтий прапор було затверджено Державним прапором України.


💙💛Державний прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. Його еволюція у своєрідний спосіб відображає багатовікові процеси розвитку, становлення та життєдіяльності державних утворень. Серед прапорів Київської Русі переважним був червоний колір – найбільш зручний для сигналізації під час бою. Але національний (державний) прапор у його сучасному розумінні, можна вважати, з’явився на етапі існування козацької держави. Тоді найвищий щабель в ієрархії посідав загальновійськовий, або гетьманський прапор, що певною мірою відігравав роль та містив ознаки державного. Найвідоміший із відомих гетьманських прапорів пов’язують з ім’ям Богдана Хмельницького (він був білого кольору).
Що стосується кольорової гами, то стійке поєднання синього і жовтого кольорів (як жовто-синій, так і синьо-жовтий) на національному прапорі фіксуємо із середини ХІХ століття. Під час «весни народів» 1848 року Головна руська рада проголосила загальноукраїнським гербом старовинний герб князів Романовичів, Львівські землі та Руське воєводство – зображали золотого лева, що спирається на скелю, на блакитному тлі. Саме такі зображення мали на своїх прапорах загони Національної гвардії в Яворові та інших містах Галичини. У цей же час згідно з геральдичними звичаями усталилися поєднання жовтої та синьої смуг на прямокутному полотнищі.
1914 року, на відзначенні 100-річчя з дня народження Шевченка поєднання цих кольорів засвідчувало національний характер маніфестацій у багатьох містах України. Утвердження ж синьо-жовтого прапора як державного відбулося із проголошенням Української Народної Республіки (УНР). Потім в історії України був період червоного «серпасто-молоткастого», а за синьо-жовтий саджали до в’язниць.
У новітні часи національний синьо-жовтий прапор уперше офіційно замайорів на ратуші міста Стрий 14 березня 1990 року. У Києві прапор було піднято над міською радою 24 липня 1990 року.
23 серпня 1991 року групою народних депутатів синьо-жовтий український прапор внесено у сесійну залу Верховної Ради, а вже 4 вересня його урочисто підняли над будівлею парламенту. 18 вересня 1991 року була підписана постанова про дозвіл «у протокольних заходах використовувати синьо-жовтий прапор», а постанова ВР України від 28 січня 1992 року надала йому статусу Державного. Остаточно Прапор Держави Україна затверджено статтею 20 Конституції України у 1996 році. День прапора в Україні щорічно відзначається 23 серпня.

пʼятниця, 27 січня 2023 р.

Минувшина України

 27 січня 1860 року вийшло повне друковане видання "Кобзаря" Тараса Шевченка.

Як відомо, Тарас Шевченко почав писати ще кріпаком у 1837 році. Першу збірку "Кобзар" за сприяння Євгена Гребінки видав у 1840 році в Санкт-Петербурзі. У збірку увійшло 8 творів: "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка", "Нащо мені чорні брови", "До Основ'яненка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч" та поезія "Думи мої, думи мої, лихо мені з вами". Саме після появи першої збірки поета почали називати кобзарем.
За життя автора з такою назвою вийшло ще дві збірки. У 1844 році вийшов передрук першого видання" Кобзар" з додатком поеми "Гайдамаки". У 1860 році "Кобзар" був надрукований за кошти Платона Симиренка, з яким Шевченко познайомився під час останньої подорожі Україною. Творчість Тараса Шевченка вийшла далеко за національні рамки. Шевченків "Кобзар" перекладено багатьма мовами народів світу.
У своїх поетичних рядках Тарас Шевченко відводив важливу роль у творенні історичних подій окремо взятій особистості й не менш значущу роль — народові. Поет завжди наголошував на тому, що історія завжди має бути уроком для нащадків і головним джерелом роздумів людини про вічність буття та здатність до оновлення.
Слово Тараса Шевченка і на сьогодні є актуальним і пророчим. А його "Кобзар" відкриває щоразу щось нове і незвідане кожному з наступних поколінь.