пʼятниця, 30 вересня 2022 р.

#Всеукраїнський_день_бібліотек

 Свято – це завжди теплі вітання… Це підсумок зробленого, досягнутого.

Мудрі, яскраві й неповторні бібліотекарі – це душа бібліотеки! Їх місія – зберігати диво людського творіння, скарбницю людських знань – книгу, створювати ауру добра і душевного тепла.
З професійним святом!



#Всеукраїнський_день_бібліотек

Свято – це завжди теплі вітання… Це підсумок зробленого, досягнутого.

Мудрі, яскраві й неповторні бібліотекарі – це душа бібліотеки! Їх місія – зберігати диво людського творіння, скарбницю людських знань – книгу, створювати ауру добра і душевного тепла.
З професійним святом!



#Всеукраїнський_день_бібліотек #Бібліотечний_марафон

30 вересня 2022 року працівники Черкаська

центральна міська бібліотека для дітей долучилися до бібліотечного марафону «Бібліотека і війна: тримаємо стрій!» онлайн на платформі Zoom.
Бібліотечний марафон – комунікаційний захід НБУ імені Ярослава Мудрого та ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Бібліотеки в умовах повномасштабної російської агресії не лише не припинили свою діяльність, а й згуртувались, мобілізували всі наявні ресурси задля надання волонтерської, соціальної, психологічної та інформаційної підтримки тим, хто цього потребує.
Під час марафону говорили про бібліотеки з точки зору потенціалу.
• втрати бібліотек через російську збройну агресію;
• волонтерський рух, підтримку ВПО та переселенців за кордоном;
• зміни у роботі бібліотек, спричинені російською збройною агресією;
• перспективи і майбутнє по війні.

четвер, 29 вересня 2022 р.

#професійне_свято #Всеукраїнський_день_бібліотек #Бібліопрофі

 


#Всеукраїнський_день_бібліотек


 

#Літературна_історія_України

177 років від дня народження Івана Карповича Карпенка-Карого [справж. – Тобілевич (1845–1907)], українського драматурга, прозаїка, актора, режисера, громадського та театрального діяча

Цікаві факти:

Його справжнє ім'я - Іван Карпович Тобілевич, псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім'я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого - героя п'єси Т. Шевченка «Назар Стодоля».
Мати драматурга була кріпачкою-покоївкою у панів Золотницьких, аж поки її не покохав прикажчик Карпо Тобілевич і не викупив з кріпацтва. Її дітьми були, окрім Івана, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Садовська-Барілотті - ціла плеяда корифеїв українського театру.
У 14 років Івана Тобілевича батьки забрали з гімназії і віддали працювати до канцелярії в Єлисаветграді. Атмосфера чиновництва (карти, горілка, хабарі) так гнітюче подіяла на хлопця, що той незабаром втік додому, пройшовши пішки 50 верст.
Служачи секретарем поліції в Єлисаветграді, Карпенко-Карий був єдиним, хто рівно і приязно ставився до всіх людей, незалежно від стану і не брав хабарів. Перед його очима проходив ряд арештантів, серед яких було чимало людей, чиї долі занапастило важке життя. Пізніше вони стали героями його п'єс.
Власті вважали Тобілевича особою неблагонадійною. 4 жовтня 1883 р. за наказом міністра внутрішніх справ його було звільнено з посади секретаря єлисаветградської міської поліції. Пізніше Іван Франко влучно скаже з цього приводу, що царський уряд втратив тоді поліційного пристава Тобілевича, а Україна придбала драматурга Карпенка-Карого.
Як письменник, Карпенко-Карий дебютував у 1883 р., коли в першому номері журналу «Рада» була надрукована його повість «Новобранець». Проте надалі митець спеціалізувався в драматургії.
Ні родинне життя, ні громадські справи, ні обов’язки служби ніколи не одривали серця й уваги Карпенка-Карого від театру. Український театр був його другою рідною хатою, бажаним місцем відпочинку та радості. «Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене», - так говорив драматург.
Все життя драматург товаришував з Марком Кропивницьким. Вони разом були на чиновницькій службі, пізніше разом організували драматичний гурток і створили театр корифеїв. Кропивницький учив Тобілевича грати на скрипці. Коли у 1883 р. до Єлисаветграда прибула трупа М. Старицького, вони почали активно співпрацювати на сцені: Карпенко-Карий грав у п'єсах Кропивницького, а той - у п'єсах Тобілевича.
Іван Карпович, як і вся сім'я Тобілевичів, дуже любив Шевченка. Коли з ініціативи Марка Кропивницького було організовано аматорський гурток, однією з перших вистав була п'єса Шевченка «Назар Стодоля», де Іван Тобілевич грав Назара, його дружина Софія Тобілевич - Галю. На честь великого поета своїм дітям він дав імена героїв п'єси - Назар і Галя, а другу дочку назвав Ориною - іменем героїні з поеми «Невольник».
Карпенко-Карий сідав писати п'єсу, тільки повністю «виносивши» її в голові. Але коли вже сідав (здебільшого вночі), то писав «запоєм», не помічаючи нічого навколо.
Смертельна хвороба передчасно звела Івана Тобілевича в могилу. Помер він 15 вересня 1907 р. в Берліні, згодом тіло великого драматурга було перевезено до України та поховано на кладовищі поблизу рідного хутора на Кіровоградщині.
Драматург залишив нам твори, що продовжують жити і після смерті автора. З них наступні покоління складають уявлення про письменника, його думки, силу таланту, визначають його місце в розвитку культури нашого народу. Творчість Івана Карповича Карпенка-Карого підсумувала майже 100-річний розвиток української драматургії, піднявши її на новий рівень.

#Всеукраїнський_день_бібліотек

 

На землі є дуже багато див, створених природою і зроблених руками людини. Найбільше диво з див – книга, у ній увесь неосяжний світ. А бібліотека – це книжковий храм, джерело ідей і скарбниця думок, що прокладають стежки у майбутнє. Традиційно до Всеукраїнського дня бібліотек Черкаська центральна міська бібліотека для дітей проводять цикл заходів, які популяризують бібліотеки та книги, розвивають бажання читати.


Сьогодні з вихованцями ДНЗ № 22 були проведені літературні хвилинки – перлинки «Бібліотека – для душі аптека», бібліотечний флешмоб «Читання – ось найкраще навчання». Діти дізналися про те, як з’явилися перші книги, прослухали огляд літератури «Казкова країна мудрої книги».

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей #Всеукраїнський_день_бібліотек #бібліотекаспільнодія

 


Черкаська центральна міська бібліотека для дітей #Всеукраїнський_день_бібліотек #бібліотекаспільнодія



#Всеукраїнський_день_бібліотек

Шановні колеги та друзі!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек! Хай він дарує вам чудовий настрій та теплі слова від всіх, хто вважає бібліотеку джерелом мудрості та знань.
Бажаємо Вам, шановні бібліотекарі, а також усім, хто любить і шанує книгу, міцного здоров’я, натхнення, дружнього взаєморозуміння та підтримки, радості, миру, родинного затишку, добра і щастя, нових творчих успіхів і невичерпної наснаги.
Хай з Вами завжди буде Віра, Надія, Любов і Мудрість!
З повагою колектив Черкаської центральної міської бібліотеки для дітей.

#Нова_українська_література

28 вересня працівники бібліотеки приєдналися до онлайн-дискусії «Українська книга: після війни, геть від москви» ключових учасників книжкової індустрії.

В рамках Кудрявка Meetup №2 вперше зібралися спікери, які представляють укреїнську літературу в цілому.
Спікери заходу:
- Іван Богдан, CEO книжкового Yakaboo
- Богдана Неборак, редакторка The Ukrainians, менеджерка культурних проектів

- Дмитро Стретович, співзасновник Litosvita
- Катерина Котвіцька, менеджерка MEGOGO AUDIO
- Артем Литвинець, CBDO видавництва Vivat
Під час дискусії говорили про те, що читатимемо після нашої перемоги:
– Яким чином представники книжкового сектору готуються до відновлення своєї індустрії після війни?


– Чи існує зараз для українського культурного продукту вікно можливостей на локальному ринку і як ним скористатися?
– Що українці читали під час війни і що читатимуть після неї? Як війна міняла індустрію в 2014 році і що змінює зараз?
– Чи очікувати хвилю інтересу до української книжки і які стимули потрібні для збільшення виробництва українського контенту?

#бібліотекаспільнодія


 

середа, 28 вересня 2022 р.

#бібліотекаспільнодія

 

30 вересня відзначаємо Всеукраїнський день бібліотек.

👉Цьогорічний девіз Української бібліотечної асоціації : Бібліотека – спільнодія для твоєї мрії. Зараз нашою спільною мрією є Перемога у війні з росією і бібліотеки є тим місцем, де ми всі об’єдналися та спільно діємо кожен на своєму місці, на своєму маленькому фронті з усією стійкістю та волелюбністю, наближаючи нашу велику мрію ‒ Перемогу.
Черкаська центральна міська бібліотека для дітей зі своїм унікальним плакатом приєдналася до Всеукраїнського флешмобу #бібліотекаспільнодія.
Тримаймо культурний фронт всі разом!

#бібліотекаспільнодія

 


#бібліотекаспільнодія

 


#Всеукраїнський_день_бібліотек

Легенда про бібліотекаря
Було у батька три сини. Перед смертю він подарував кожному по книзі і звелів розпорядитися подарунком як хто захоче і, розпорядившись, посадити на могилі батька по жолудю.
Поховали батька. Як він сказав, так і зробили. Старший син продав свою книгу і купив щось потрібне для господарства. Середній поставив на видне місце,як пам'ять про батька. А молодший взяв свою книгу і пішов до людей. Куди б він не заходив, в кожній хаті давав почитати батькову книгу або читав і розповідав сам. І люди були дуже вдячні юнакові, годували його, давали притулок на ніч. А коли бували у його селі, то обов’язково відвідували могилу його батька і дякували за хорошого сина, який за допомогою розумної книги подарував їм багато гарних думок і зробив добрішими їхні серця.
Пройшов час. Жолудь старшого сина згнив і пропав,середнього сина – дав кволий росток, який пожовтів і засох. А з жолудя молодшого сина почав рости молодий дубок, який перегнав берізки і сосни, пішов угору, розкинув назустріч небу і хмарам свої могутні гілки.
Багато весен і зим сплило по річці часу. Люди забули імена синів того батька. Але мудре насіння знань з мудрої батьківської книги дало міцні ростки. Ті знання передавалися з покоління в покоління, збагачувалися новими. Давно змінилося одне покоління іншим і тільки вічнозеленим залишається той дуб.
Така легенда - легенда про юнака-бібліотекаря, який приніс людям знання. Його справа стала безсмертною.

вівторок, 27 вересня 2022 р.

#Конкурс_дитячого_малюнка

Сьогодні у Черкаська центральна міська бібліотека для дітей відбувся І етап обласного конкурсу дитячого малюнку «Війну, а не квіти малюють діти», приуроченого до Дня захисників і захисниць України. Конкурс ініційований Обласною універсальною науковою бібліотекою імені Тараса Шевченка, Громадською організацією «Черкаське обласне відділення Української бібліотечної асоціації» у співпраці з публічними бібліотеками територіальних громад Черкаської області та за фінансового сприяння Університету м. Сан-Хосе, штату Каліфорнія (США) серед дітей Черкаської області та зареєстрованих на Черкащині дітей внутрішньо переміщених осіб з територій охоплених війною.

Активну участь у конкурсі взяли вихованці Зразкового художнього колективу «Вернісаж» клубу «Юність» позашкільного навчального закладу багатопрофільного молодіжного центру Черкаської міської ради (керівник Ільченко Світлана Вікторівна).
Висловлюємо щиру вдячність Коваленко Анжелі Олександрівні – керівнику зразкового художнього колективу «Вернісаж» за відмінну роботу, за те що надихаєте, навчаєте та підтримуєте талановитих дітей. Сподіваємось, ми побачимо ще багато неперевершених робіт ваших вихованців.
Наступний етап конкурсу відбудеться в Обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тараса Шевченка. Щиро бажаємо перемоги нашим учасникам.

понеділок, 26 вересня 2022 р.

#Всесвітній_день_річок

 


#Всесвітній_день_здоров’я_довкілля

26 вересня офіційно відзначають Всесвітній день здоров’я довкілля. Його почали відзначати в 2011 році в Індонезії. Під час першого святкування студенти виконали гімн свята, музику та слова до якого написали самі.

Через рік цю подію почали відзначати в багатьох країнах Європи та Африки. Воно несло позитивний характер щодо чистоти довкілля. Люди самі виходили на прибирання парків, скверів, вулиць. З 2013 року до святкування приєднались США, Канада, Австралія, Азія та Великобританія.
Мета цієї події – розв’язання проблем із забрудненням навколишнього середовища та прийняття відповідних рішень.
Ця проблема завжди є актуальною. Для покращення стану довкілля активісти звертаються за допомогою до громадськості. Кожен охочий може взяти участь, щоб покращити стан довкілля.
У цей день проводяться мітинги, озеленення міста, вуличні концерти та спільне прибирання території. Всі ці заходи сприяють відновленню нормального стану довкілля.

#книжкова_полиця

Вересова міль Оксана Була

Звідки беруться кольори вдень і куди вони зникають вночі? Про це знає Сіра Міль. Вона живе на Вересовій галявині і понад усе боїться денного світла. Сіра Міль звикла ховатися у заростях вересу і показуватися зі сховку лише з настанням темряви. Вона мріє побачити дерева, але ніколи не покидає свою галявину. Сіра Міль впевнена у тому, що вона — єдина міль на світі. Проте одного вечора виявляється, що це не так. У Серці лісу є дім усіх молей, а всі молі — чарівниці. Їм відоме чаклунство, про яке Сіра Міль навіть не мріяла. У молей є чари, щоб не боятися Сонця! Щоб отримати їх, потрібно вирушати в дорогу негайно. Але чи наважиться Сіра Міль вперше у житті покинути свою хованку?

#сімейне_виховання

..Хай вогнище наше горить, не згасає,

Домашнім теплом всі серця зігріває,
Уся мудрість книг об’єднає родину
У прагненні знань та читання донині...
Кожна сім’я – особливий світ, де ціннісні орієнтири батька, матері, старших у сім’ї відчутно позначаються на індивідуальних, читацьких, навчальних, а найбільше – на життєвих устоях дитини. Привернення уваги до проблем сім’ї, пошуки шляхів співробітництва з кожною сім’єю, удосконалення виховних можливостей батьків і сьогодні залишається одним із надзвичайно важливих завдань сучасних бібліотек.
Дитяча книга – це особливий світ, який юний читач осягає і розумом, і серцем. Дуже важливо, щоб книга увійшла в його життя якомога раніше, тому що вона незамінна у виробленні уваги, зосередженості, у вихованні душевності, моральності.
Така функціональна багатогранність впливу книги на дітей потребує кваліфікованого, системного підходу до роботи з нею у школі, в бібліотеці і у сім’ї.
Сімейні читання – це своєрідна давня традиція інтелігенції. Це форма спілкування, в якій беруть участь як мінімум троє; дитина, батьки і автор книги. Сімейне читання – це розмова батьків з дітьми про мораль, стимулом якого є спільне читання творів літератури. Це монолог дитини, в якому вона роздумує над змістом твору, прагне виявити і виразити його моральну ідею

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей

 


#Книжковий_острів

 

НЕ БУВАЄ ВИПАДКОВИХ КНИГ

Книги — це завжди навчання. Хоч хорошому, хоч поганому. Але, коли ми перегортаємо останню сторінку — ми вже інші люди.
Нові книжки — нові прожиті життя.
Звісно, що книжки різні. І всі вони одинакові потрібні. Бо навіть найдивнішу пургу бог послав нам для чогось.
Так формується перше правило читання:
«Небуває випадкових книг!»
Ось вам нудно, вам боляче від тих сполучень буковок у речення. Ви не розумієте куди пішли ваші гроші. Ви розумієте, що перед тим ви дійсно гортали вартісну літературу.
Все це так)
Але б ви не зробили таких висновків без негативного
досвіду.
Як не сумно це приймати, але все добре ми помічаємо тільки у порівнянні зі злим. Одне без іншого для нас би не існувало.
І якщо ви зараз в поганому настрої через втрачений книжковий час, то пам'ятайте:
«Всесвіт готує вас тепер до пізнання чогось прекрасного».
Погане ви прочитали, тепер скоро настане черга для хорошого.
Пам'ятайте, що не буває випадкових книг!

#подорожуємо_Україною #краєзнавство_відкрий_для_себе_рідний_край

Дерев'яні млини в селі Водяники.

У невеликому селі Водяники, Звенигородського району, Черкаської області можна отримати насолоду від споглядання старовинних вітряків, які навдивовижу подібні на пейзажі села Кіндердейк в Нідерландах. Крім млинів в Водяниках можна познайомиться з козацькими пам'ятками, а в зимовий період відпочити на лижних спусках.
Засноване село Водяники на урочищі Совин Яр. За легендою, колись, у Купальську ніч, вирішив парубок подарувати своїй дівчині цвіт папороті. Пішов він у ліс і почав шукати чарівну квітку. Довго шукав, поки не знайшов. Коли ж молодик повертався назад, чорт, який гуляє по світу в цю містичну ніч, зачарував хлопця, і той заснув під старезним дубом.


Довго чекала дівчина на свого коханого, а потім вирушила на його пошуки. Тільки-но вона підійшла до лісу, як біля неї з’явилася сова й почала зазивати не своїм криком. У відчаї дівчина вирішила слідувати за птахом, який і привів її до хлопчини. Злі чари миттєво розтанули, а щасливі закохані невдовзі побралися. З того часу люди почали переказувати цю легенду, а місце, де відбувалася ця історія, назвали Совиним Яром.
Проте датою заснування села вважається 1359 рік. Свідченням цього став скарб, знайдений на його території. Срібні монети, датовані серединою XIV століття, були знайдені у купі каміння, яке колись було фундаментом старовинної будівлі.

На території Водяників зведений Свято-Вознесенський храм (максимально наближена копія козацької церкви ХVII ст.). Виконаний у стилі українського бароко з різьбленим іконостасом, храм за всіма ознаками повністю відповідає козацьким часам. Він був освячений патріархом Київським і всієї Русі-України Філаретом у 2009 році.
с. Водяники, Черкаської області
Подорожуймо Україною🇺🇦

#ігрова_зона_Завітай_пограй

У Черкаська центральна міська бібліотека для дітей діє ігрова зона "Завітай та пограй", у якій читачі можуть цікаво й корисно проводити свій вільний час.

Діти й підлітки можуть відпочити та спілкуватися з друзями в оригінальний спосіб – тренуючи пам’ять, тестуючи свої акторські здібності , розвивати логіку, пізнати географію, літературу, національну історію, розвинути власні творчі здібності. Лото, пазли - теж будуть цікаві для дітей будь-якого віку. Є тут і книжки-розмальовки, олівці, журнали з поробками.





Ви також можете урізноманітнити своє дозвілля.

Запрошуємо відвідати ігрову зону у читальному залі нашої бібліотеки.

пʼятниця, 23 вересня 2022 р.

#подорожуємо_Україною #краєзнавство_відкрий_для_себе_рідний_край

Маленька Швейцарія

Буцький каньйон, який своїми скелястими берегами захищає спокій річки Гірський Тікич нагадує пейзажі скандинавських фіордів. Особливо чудово це місце в травневі дні, коли природа вбирається в соковиту і яскраву зелень, наповнюючись ароматом і ніжністю квітучих трав і диких тюльпанів. Неподалік від каньйону розташувався галасливий і не менш гарний водоспад, а ще трохи далі можна розглянути руїни старовинного млина ХІХ століття.





Буки, Черкаська область
Подорожуймо Україною🇺🇦