Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представляє віртуальний пізнавальний калейдоскоп «Всезнайка". Бібліотекарі підготували віртуально - довідкову розповідь «Ясунарі Кавабата»

Ясунарі Кавабата народився в Осаці 11 червня 1899 року, в освіченій і багатій сім'ї.

Його батько, лікар, помер, коли Ясунарі було всього 2 роки. Через рік, після смерті матері, хлопчик був узятий на виховання дідом і бабкою по материнській лінії. У віці 12 років Кавабата прийняв рішення стати письменником — його автобіографічну розповідь публікується в 1925 під назвою «Щоденник шістнадцятирічного".

У токійській школі він вивчає європейську культуру, захоплюється скандинавською літературою, знайомиться з творами таких художників, як Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рембрандт і Поль Сезанн.

Перший літературний успіх йому принесла повість "Танцівниця з Ідзу» (1925). Два головних персонажі, автобіографічний герой і невинна дівчина-героїня, проходять через всю творчість письменника.

У книзі «Птахи і звірі» (1933) розповідається про холостяка, який відмовляється від спілкування з людьми і знаходить мир серед тварин, плекаючи спогади про дівчину, яку любив в молодості. У 1934 письменник починає роботу над «Снігової країною», повістю про відносини токійського джигуна середніх років і дорослої сільської гейші. Кавабата довго працював над романом: перший варіант з'явився у пресі в 1937 році, а останній тільки через десять років.

Повість «Тисячокрилий журавель" найкраще відома на Заході, поряд зі «Стогін гори» (1954) . Повість «Озеро» (1954) описує еротична мана, в ній використовується прийом "потоку свідомості". У «Будинку сплячих красунь" (1961) він намагається знайти сенс буття, позбутися самотності.

У 1931 році Кавабата одружується на Хідекі і поселяється з дружиною в древній самурайської столиці Японії, в Камакура, на півночі від Токіо, де у них народжується дочка.

У 1960 році при підтримці держдепартаменту США Кавабата робить турне по декількох американських університетах, де веде семінари по японській літературі. У 1968 році Кавабата отримав Нобелівську премію з літератури «за письменницьку майстерність, яка передає сутність японської свідомості». Він був першим японським письменником, що отримав Нобелівську премію.

16 квітня 1972 Кавабата кінчає життя самогубством — він отруюється газом у себе вдома в Дзусі. Цей вчинок потряс всю Японію, весь літературний світ. Причини досі залишаються нез'ясованими.