Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представляє інформаційний дайджест «Читай, думай, твори» Бібліотекарі підготували віртуально - довідкову розповідь «Сумна посмішка Франсуази Саган»

Франсуаза Саган (справжнє прізвище Куаре) – французька письменниця та драматургиня, яка народилася в 1935 році. З дитинства в ній поєдналися дві крайності: високий інтелект і велика недисциплінованість. Вона навчалася у престижному коледжі, а потім вступила до університету Собронни, але її вигнали через погану поведінку. Коли дівчина принесла рукопис свого першого роману до видавця, він не міг повірити, що та гостроноса худа дівчина, яка сиділа перед ним, є авторкою потенційного бестселера. На запитання, хто це написав, вона показала чотири зошити із чернетками твору, написаних нервовим почерком. Це дійсно була вона – донька заможних батьків, колишня абітурієнтка престижного університету, яка за декілька тижнів двома пальцями на друкарській машинці надрукувала роман, коли нудилася гарячим паризьким літом 1953 року.
За рік тираж її першого роману «Добридень, смутку!» досяг мільйона примірників, а на авторку звалився великий гонорар – півтора мільйони франків. Її батько порадив пошвидше витратити зароблене, адже в її віці такі гроші – біда. Характеризуючи творчість письменниці, можна сказати, що для неї притаманні короткі описи і невелика кількість персонажів, та все ж вона відрізняється схемою любовного трикутника, витриманого відкритою інтригою. Загалом вважається, що схему роботи із психологією персонажів вона взяла у Фіцджеральда, проте якщо в останнього герої завжди хочуть повернутися до минулого, то персонажі Саган розуміють, що жили в нудному і шахрайському світі, тому не бажають про нього згадувати. Герої авторки блискучі в першу чергу інтелектуально, але й егоцентричні. Загалом усі твори письменні про незадоволеність життям, самотність та любов. За весь творчий період вона написала більше 20 романів, багато п’єс та новел, а також дві автобіографічні книги.
Авторка була двічі одружена, але кожного разу не могла довго втриматися у шлюбі – щоразу їй ставало нудно. Вона казала, що «Сімейне життя— це… Та це якась спаржа з оцтом! Така страва не для мене». Франсуаза Саган була бісексуалкою, мала велику кількість коханців, не цуралася алкоголю та наркотиків, від яких була залежна. Письменниця зізнавалася журналістам, що найбільше боїться бідності та забуття, що наприкінці життя з нею й сталося. За її словами, вона прожила життя каскадера, але хотіла б зробити усе інакше. Померла Франсуаза Саган у 2004 році.