Родоначальник науково-фантастичної літератури 20 століття і найбільший майстер критичного реалізму, Герберт Уеллс за своє творче життя написав близько 40 романів і багато томів оповідань, кілька десятків творів з філософської, соціологічної та історичної проблематики з політичними і соціальними прогнозами, кілька книг для дітей і автобіографію.
Герберт Джордж Уеллс народився 21 вересня 1866 року в передмісті Лондона Бромлі, в родині крамаря. З самого дитинства хлопчик звик до читання. У 1888 році Герберт закінчив Лондонський університет, а ще через три роки отримав два вчених звання з біології (згодом — доктор біології) і став викладачем точних наук в коледжі. Тоді ж він почав писати статті, а в 1893 році професійно зайнявся журналістикою.
Першим художнім твором Уеллса став фантастичний роман «Машина часу» (1895), завдяки якому він відразу ж здобув популярність і світове визнання. Потім пішли книги «Острів доктора Моро» (1896), «Людина-невидимка» (1897), «Війна світів» (1898), «Перші люди на Місяці» (1901), «Їжа Богів» (1904) та інші. Ці твори принесли письменникові славу експериментатора в жанрі науково-фантастичної літератури, показавши його здатність зробити правдоподібною саму зухвалу вигадку.
Вже в цих романах Уеллс позначав проблему долі людського суспільства в світі, де технологія і науковий розвиток просуваються дуже швидко. Письменник виступав за обережність і поступовість в політиці, науці та суспільному житті. Багато своїх робіт він присвятив соціальному критичному аналізу, в яких говорив, що розвиток суспільства в рамках буржуазного ладу закінчиться виродженням і загибеллю людства.
Був у творчості Уеллса і цикл любовно-психологічних творів на тему шлюбу, свободи відносин і рівності між статями, з яких найбільш відомі: «Любов і містер Льюішем» (1900), «Анна-Вероніка» (1909), «Новий Макіавеллі» (1911), «Шлюб» (1912), «Пристрасні друзі» (1913 ), «В схованках серця» (1922), «До речі про Долорес» (1938).
Як письменник-соціолог Уеллс все життя був вірний головній темі і завданню творчості: переконати людей віддати всі сили побудові прекрасного майбутнього. Він мріяв про створення єдиної Світової Держави «без королів, меж і націоналізмів» і зізнавався, що єдина книга, в якій заявлені його істотні ідеї, це «Що ми творимо зі своїми життями?» (1931), а найважливішою своєю працею вважав « Праця, багатство і щастя людства»(1932). Довгі роки в списках бестселерів була його книга «Нарис історії» (1920).
Починаючи з роману «Напередодні» (1927), письменник зайняв активну антифашистську позицію. У книзі «Святий терор» (1939) Уеллс описав психологічний розвиток сучасного диктатора, іллюстріруя її кар'єрами Сталіна, Муссоліні і Гітлера . Його остання книга «Розум на краю безодні» (1945) сповнена песимізму щодо майбутніх перспектив людства.
Твори Уеллса переведені на багато мов світу, за його романами поставлено кілька фільмів. Він тричі був у Росії — в 1914, 1920 і 1934 роках. Його бесіда з В.Леніним стала відома завдяки книзі «Росія в імлі» (1920). Практично все життя Уеллс прожив у Лондоні, часто виступав з лекціями і багато подорожував, був двічі одружений.
Помер Герберт Уеллс 13 серпня 1946 року в Лондоні.
Немає коментарів:
Дописати коментар