пʼятниця, 21 серпня 2020 р.

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представляє патріотичні читання «Під синім небом України золотилися жита» до Дня Державного Прапора України.


Український прапор Мацко І.
Переказ

Колись давно проживав в Україні, в місті Галичі, король Данило. У нього був гарний замок, оточений високими мурами. На подвір'ї майорів високо синьо-жовтий український прапор. Король дуже боявся, щоб хтось у нього цього прапора не забрав, бо в старих книгах було написано, що як цей прапор пропа¬де, то король втратить королівство.
А був у Галичі малий бідний хлопчина, Василько. Він чув од людей, що на подвір'ї в короля є щось таке, що дуже стережуть воїни. Василько часто обхо-див королівські мури навкруги та шукав способу, як би через них досередини глянути.
Одного вечора було дуже темно. Тоді Василько взяв свій маленький сверд¬лик, пішов під мури замку та став у мурі вертіти дірку.
Аж тут нараз відчинилася брама і вийшли з неї воїни. Один з них, старший, глянув убік і побачив Василька.
— Ловіть його! — закричав до вояків. — Чого він тут шукає?
Василько почав тікати. Але величезний собака догнав його і звалив на землю.
Замкова сторожа схопила Василька і завела на королівське подвір'я.
У цім же часі король Данило сидів біля вікна у своїй кімнаті. Він зачув га¬мір і послав слугу поспитати, що там сталося. Слуга повернувся і розказав про Василька.
— Приведи цього хлопця до мене, — сказав король.
Прийшов Василько, глянув, а йому в очах аж засяяло. В королівській кім-наті було ясно та біло. Перед ним стояв король Данило, вдягнений в білу, ви-шивану долом і по рукавах, кирею.
— То ти хотів мені мур завалити? — поспитав жартом. Василько дивився королеві сміливо в вічі.
— Я хотів поглянути досередини й довбав дірку в мурі, — сказав.
— Коли ти так дуже хотів дістатись досередини, то я візьму тебе в терем. Будеш вчитися з другими дітьми в мене в школі та станеш колись військовим старшиною, — сказав король.
— Я хотів лиш знати, що тут є на подвір'ї!
— Знатимеш! Це є український прапор. Я стережу його дуже, бо якби хто забрав у мене цей прапор, то й королівство моє забере.
Василько радо залишився в доброго українського короля Данила. Ходив до школи та проходив кожної днини попри синьо-жовтий прапор. І обіцяв собі, що доки жити буде, доти боронитиме український прапор.

Немає коментарів:

Дописати коментар