Тарас Шевченко був глибоко нещасним в особистому житті. Мало кому в коханні так не щастило, як йому. Маючи унікальні таланти, гострий розум, товариську вдачу, привабливу зовнішність, він, здавалось би, був приречений на успіх у жінок. Натура творча і вразлива, Кобзар часто закохувався. І в нього закохувалися. Та особисте життя у великого українця так і не склалося. Не судилося Тарасові Шевченку продовжити свій родовід у наступних поколіннях. Не вдалося йому одружитися - сльозами-водою розлилося святеє диво. Пекуча мрія Кобзаря про дружину, дітей, про родинне щастя залишилося маревом, яке весь час манило-кликало й зникло в каламутному вирі життя. Але ми погрішили би проти істини, якби сказали, що Шевченко не зазнав радості кохання. Кохав він, кохали його… Усе було… І про це йдеться в літературно-музичній композиції « Мені ж, мій боже, на землі подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай» Черкаської центральної міської бібліотеки для дітей.
Немає коментарів:
Дописати коментар