Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представляє «Зірки книжкового всесвіту».

   

Олександр Довженко – один з найвідоміших українських письменників і режисерів. Його режисерська діяльність залишила величезний слід в українському кіно. Ми знаємо Довженка завдяки таким фільмам, як "Звенигора" (1927), "Арсенал" (1929), "Земля" (1930). І це тільки початок його кар'єри.

Цікаві факти про Олександра Довженка

Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 року в досить бідній сім'ї, яка є дуже яскравим прикладом поганого життя села в той час. Грамотним у родині був лише дідусь Саші. Варто зазначити, що з 14 дітей вижило лише двоє: Саша і його сестра. При тому, що вони були далеко не найбіднішими в селі.

У біографії Олександра Петровича багато неясностей, але найзагадковіший період – з кінця 1917-о року до 1923-о, коли він повернувся до Харкова з-за кордону. Чи то перебував він у КПУ, чи то уникав партії – незрозуміло, тим більше, що після того, як більшовики остаточно захопили владу, потрібно було посилено доводити перше – з метою вижити.

Як би там не було, влітку 1921-о року Довженко раптом почав дипломатичну кар’єру і вирушив працювати до Варшави, а на початку 1922-о року – до Берліну, секретарем консульського відділу Торгового представництва УРСР. “Про закордон я мріяв тільки в дитинстві, тому відрядження мене налякало, – згадував він. – Канцелярская робота була такою неприємною і нудною, що я не виходив з посольства тижнями”.

Коли Довженко був вже дорослим, він вирішує спробувати свої сили в Академії мистецтв, але дуже швидко кидає її. Його режисерська діяльність почалася тільки в 1926 році в Одесі. А в СРСР про нього вперше заговорили в 1928 році після фільму «Звенигора». І вже в 1930 році Довженко зняв фільм "Земля", який став відомим не тільки на батьківщині, але й далеко за її межами.

Варто відзначити, що Довженко завжди дуже багато готувався до нових зйомок. Перед кожним своїм новим фільмом режисер не один місяць вивчав історію, і все що пов'язано з майбутньою кінокартиною.

Але під час Другої світової і після Довженко почав потрапляти під дуже жорстку цензуру. Наприклад, фільм "Мічурін" переробили до невпізнання, а «Прощай, Америко!» взагалі заборонили, і фільм пролежав в архіві близько 45 років і його показали тільки в 1995 році.

Безліч сценаріїв Олександра Петровича так і лишилися нереалізованими. Наприклад, він мріяв зняти фільм про Тараса Бульбу і навіть приступив до роботи – завадила Друга Світова війна. Те, що записував у щоденники Довженко, не могло бути відомим авторам книг та фільмів, створених на подібні сюжети пізніше.

В останні роки, коли здоров'я вже підводило Довженка, він займався написанням сценаріїв і навчав молодих режисерів.

Помер Олександр Довженко 25 листопада 1956 року на своїй дачі від інфаркту. Варто відзначити, що на наступний день він збирався почати зйомки свого нового фільму "Поема про море".