#ЛІТЕРАТУРНИЙ #ПОРТРЕТ

«Щоб увійти в безсмертя,

людина мусить скласти два екзамени:

один перед сучасниками,

другий – перед історією»

(

Ірина Вільде)

Життя і творчість Ірини Вільде нерозривно пов’язані з Буковиною та Прикарпаттям. Зі сторони видається, що життєвий шлях письменниці був вдалим і благополучним. Прожила в достатку і пошані до старості, після 1939 року видала більше двадцяти книг, була лауреатом премії ім. Т. Шевченка, депутатом Верховної Ради України, нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак пошани», «Дружба народів», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, очолювала львівське відділення спілки письменників.

Творчий шлях Ірини Вільде охоплює кілька десятків років, а за цей час траплялося все: успіхи і невдачі, піднесення й спади, тривалі й тимчасові захоплення, суперечливі життєві й літературні віяння. Однак вона не належала до письменників, світогляд яких змінювався при кожному подуві вітру. Вона сказала в одній мініатюрі: « Не поважаю людей, які обіцяють більше, ніж можуть зробити ». Вона мала тверді принципи, яким ніколи не зраджувала.

Перший свій екзамен Ірина Вільде склала. Півстоліття промайнуло в неї у невсипущій праці, пошуках, розчаруваннях, злетах, сумнівах і перемогах. За цей час вона створила томи творчого звіту. Для нас і наших внуків вона залишила у вічне користування сотні новел, нарисів, публіцистичних статей і мініатюр.

Нам хочеться збагнути секрети майстерності письменниці, а вона на наші роздуми коротко відповідає однією із своїх мініатюр: «Секрет майстерності полягає в тому, що секрету немає. Є просто талант.» Різні джерела, різні шляхи, різні причини становлення неповторної літераторської індивідуальності, а результат один: успішно складений екзамен перед історією.

Славетна Ірина Вільде вічно житиме у своїх літературних творах. Читаймо ці твори, шануймо і зберігаймо пам’ять про людину величезного обдарування і заслуг перед рідною літературою.

Сьогодні про творчість Ірини Вільде говорять як про самобутнє явище української літератури. Павло Загребельний вважав: «Велич Ірини Вільде у відстоюванні справедливості». Така її життєва позиція та літературний талант дали підставу ЮНЕСКО зарахувати Ірину Вільде до числа знаменитих людей 20-го століття.