Аж до XVIII століття (а місцями навіть до кінця ХІХ) книги в публічних бібліотеках приковували ланцюгами. Почитати й попрацювати можна, забрати з собою — зась.
Логіка зрозуміла, адже книги були недешевим задоволенням. Ченці не спали ночами й відмовлялись від сотень життєвих утіх аби гусячими перами й чорнилами вправлятись у каліграфії та писати книги. До того ж самі книги часто прикрашали неймовірно гарними кольоровими ілюстраціями, а щоб максимально підкреслити статус могли ще й самі ілюстрації прикрасити шматочками золота. Та й друкарські верстати тривалий час були недешевим задоволенням, щоб легковажно ставитись до продуктів їхньої роботи.
Та промислова революція зробила свою справу і в питанні книгодрукування. Книги стали видаватись масово, собівартість знизилась, середньовічні рукописи отримали своїх симулярків і бібліотеки стали потроху ослаблювати хватку.
Сьогодні книги на ланцюгах можна зустріти в бібліотеці Херефордский кафедрального собору, бібліотеці Зютфена, бібліотеці Франциска Трігге, бібліотеці королівської гімназії, бібліотеці в Умборн-Мінстері, бібліотеці Малатести та бібліотеці Уельського собору.
Немає коментарів:
Дописати коментар