Цикл   краєзнавчих  знайомств

«Черкащини славетні  імена»

Майя Флорівна Фролова  народилася 6 січня 1931 року у місті Сміла на Черкащині у різнонаціональній сім'ї. Батько  Флор Лепешко — українець, колишній відповідальний секретар смілянської районної газети «Червоний стяг» (нині — «Смілянські обрії»), мати — Броніслава Броніславівна — чистокровна полька, дворянка за походженням. У рідному місті жила та навчалася до третього класу, але початок другої світової війни все змінив. Спочатку її відправляють до бабусі до Сибіру, згодом вся родина евакуюється до Чувашії, потім знову переїздять до Сибіру, і лише по закінченню Корсунь-Шевченківської битви Майя знову повертається до рідної Сміли. У школі навчалася добре, закінчивши її із срібною медаллю, але вже не у рідному місті, а у львівському Дрогобичі. Після школи вступила до Чернівецького університету на факультет російської філології, який закінчила 1955 року. Вийшовши заміж за військового прокурора та народивши двох доньок, Майя Флорівна знову долає тисячі кілометрів по колишньому Радянському Союзу: Москва, Магадан, Владивосток, Грузія, Далекий Схід. Працювала редактором книжкових видавництв у Москві, Магадані, у радіокомітеті Владивостоку.  1971 року Майя Фролова стає членом Спілки письменників СРСР.  1972 року, маючи у своєму доробку кілька книг, на запрошення та за клопотанням Миколи Негоди переїздить із Грузії до Черкас. 14 квітня 2013 року письменниця пішла з життя. Творчий доробок М. Ф. Фролової складає більше 30 книг оповідань та повістей. Це такі твори як «Задумайся о себе» (1978), «Ау, мама!…» (1979), «А вы мне — кто?» (1984), «Весенний коридор» (1986), «Девочка, которая придумала себя» (1987), «Не спеши становиться на колени…» (1989), «Найди меня, мама!» (1995), «Де народився, там і згодився» (2001), «Капризуля» (1999), «М'яч у піднебессі» (2007). Понад 35 років Майя Флорівна керувала літературно-творчим гуртком «Пегасик» у Черкаській обласній бібліотеці для дітей. Фролова Майя — лауреат літературної премії імені Володимира Короленка (1995) за роман «Современная девочка» і повість «Весенний коридор».

v Фролова М. Ф. Де народився, там і згодився: дітям та дорослим про ностальгію/ Майя Фролова. — Черкаси: , 2003. — 24 с.

v Фролова М. Ф. Дети войны: рассказы/ Майя Фролова. — Черкассы,  2006. — 75 с.

v Фролова М. Ф. Капризуля: [повесть] / Майя Фролова. — Черкаси: [ІНДІТЕХІМ] , 1999. — 64 с.

v Фролова М. Ф. Мальчики, любите девочек! Атас!: повесть/ Майя Фролова. — Черкассы: [Б.и.] , 2003. — 76 с.

v Фролова М. Ф. М'яч у піднебессі: повість/ Майя Фролова. — Черкаси: [Інтеграл — Техноімпекс], 2008. — 67 с.

 Михайло Федотович

Слабошпицький народився 28 липня 1946 року в селі Мар’янівка, Черкаської області. Закінчив факультет журналістики Київського університету, працював кореспондентом, був редактором відділу критики газети «Літературна Україна», головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон-XX». З 1995 року — виконавчий директор Ліги українських меценатів, директор видавництва «Ярославів Вал». Співголова координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.Від 2006 року секретар ради Національної спілки письменників України. Автор книг «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)», «Никифор Дровняк із Криниці», «Веньямін літературної сім’ї (Олекса Влизько)», «З голосу нашої Кліо», «Українські меценати», «Українець, який відмовився бути бідним» (про Петра Яцика), «Пейзаж для Помаранчевої революції», «25 поетів української діаспори», багатьох дитячих оповідань. Його роман «Марія Башкирцева» виходив у перекладах на французьку та російську мови. Ведучий радіопередач «Екслібрис», «Прем’єра книги», «Нобелівські лауреати», «Літературний профіль». Автор прозових книг для дітей: "Славко й Жарко", "Хлопчик Валь", "Озеро Олдан", "Папуга з осінньої гілки"; повістей "Гілка ялівцю з Сааремаа", "Душі на вітрах"; книжок критики й літературознавства: "Українська література сьогодні" (співавтор), "Літературні профілі", "Роман Іваничук", "Василь Земляк".

v Слабошпицький М. Ф. Озеро Олдан : повість, оповідання / М.Ф.Слабошпицький ; худож. Л. Ільчинська. – Київ : Веселка, 1990. – 120 с. : іл.

v Слабошпицький М. Ф. Папуга з осінньої гілки : оповідання та казки / М. Ф. Слабошпицький ; худож. Л. Гармиза ; передм. А. Дімарова. – Київ : Веселка, 1992. – 143 с. : іл.

v  Слабошпицький М. Ф. Чи далеко до Африки? : оповідання та казки / М. Ф.Слабошпицький ; худож. Г. Макієнко. – Київ : Ярославів Вал, 2003. – 159 с. : іл.

v Слабошпицький М. Ф. Чудасія на балконі : казки / М. Ф. Слабошпицький ; худож. А. Потемська. – Київ : Ярославів Вал, 2013. – 47 с. : іл. – (Бедрик).

Василь Іванович Захарченко народився 1 січня 1936р у селі Гутирівка поблизу Полтави в селянській сім'ї. Вийшовши з глибин народного життя, він приніс у літературу розуміння його справжньої суті. Ще в шкільні роки майбутнього письменника зачарувало правдиве поетичне слово Олеся Гончара, що стало для нього вогником, який освітив молоду душу, котра прагла творчості.  У літературу Василь Захарченко прийшов з журналістики, якою займався тривалий час після закінчення в 1958 році Київського університету. Свій літературний шлях Василь Захарченко розпочав у 1963 році, опублікувавши перше оповідання. Відтоді стали з'являтися одна за одною збірки повістей і оповідань «Співучий корінь» (1964), «Стежка» (1968), «Дзвінок на світанні» (1981), «У п'ятницю після обід» (1982) та ін. З 1969р. письменник живе і працює в Черкасах. Тут він написав свої найкращі повісті і романи, які були відзначені преміями. Крім згаданих збірок, вийшли: «Лозові кошики» (роман «Ярмарок» та низка оповідань) і «Велика Ведмедиця» (1988), до якої увійшли повісті «Мобілізовані» (тема війни),  і повість у новелах «Велика Ведмедиця» (сторінки з життя Павла Величая) та добірка оповідань про війну і сьогодення («Діти», «Пивиха» та ін.). Роман «Клекіт старого лелеки» (1989) був удостоєний премії ім. Андрія Головка, а за новелістичну творчість (зокрема новелу «Шістнадцять георгіївських кавалерів») письменник одержав літературну премію імені Юрія Яновського (1991).  1995-го року Василь Захарченко став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за новий роман «Прибутні люди», опублікований 1994 року в журналі «Вітчизна». Пішов з життя 5 грудня 2018 року в м. Черкаси.

v  Захарченко В. Брат милосердний : повісті та оповідання / Василь Захарченко. – Київ : Дніпро, 1990. – 523 с. :

v  Захарченко В. Велика Ведмедиця : повісті, оповідання / Василь Захарченко ; [худож. А. А. Музиченко]. – Дніпропетровськ : Промінь, 1988. – 333 с. : іл.

v  Захарченко В. Клекіт старого лелеки : романи, оповідання / Василь Захарченко. – Київ : Рад. письменник, 1989. – 395 с.

v  Захарченко В. Крізь срібний іній : романи, оповідання / Василь Захарченко ; ред. Г. П. Білоус. – Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2005. – 497 с.

v  Захарченко В. Лозові кошики : роман, оповідання / Василь Захарченко ; [худож. А. С. Суммар]. – Київ : Рад. письменник, 1986. – 368 с. : іл.

v  Захарченко В. У магнієвому спаласі : щоденник / Захарченко Василь ; [ред. Г. Білоус]. – Черкаси : [Чабаненко Ю. А.], 2009. – 635 с.

 

             бул. Шевченка,  390, м. Черкаси, 18005

                      тел. 71 – 70 - 80

         http:// cmdbcherkasy.blogspot.com

 

        Черкаський департамент освіти та

                   гуманітарної політики 

                     Управління культури

                    Черкаська міська ЦБС

                                     ЦМБД