8 січня Василь Симоненко міг святкувати своє 87-річчя, як роблять його ровесники, а то й старші колеги по перу, та життя розпорядилося інакше. На жаль… Проте як колись, так і нині ми маємо змогу чути Симоненка, читаючи рядки його поезій: « І жити спішити треба. Кохати спішити треба. Гляди ж – не проспи!»
Якщо нація почина вмирати, то Господь посила їй янгелів – оборонців. Симоненко був воїном оборонцем нації і слово його завжди сучасне і завжди поза часовим виміром.
Немає коментарів:
Дописати коментар