23 жовтня – день народження Джованні Франческо Родарі (1920-1980), італійського дитячого письменника і журналіста.
Джанні Родарі народився 23 жовтня 1920 року у містечку Оменья, на півночі Італії, біля підніжжя Альп. Батько помер, коли хлопчику виповнилося лише дев’ять років і для сім’ї настали важкі часи. Їм довелося переїхати в Варце, де легше було знайти роботу і мати влаштувалась служанкою в багатий дім. Хлопчик ріс жвавим і веселим, понад усе любив книжки. За характером він був дуже вразливим і всім серцем сприймав несправедливість. Мати, прагнучи дати сину освіту, влаштувала його на повне утримання в духовну семінарію. Але священиком юнак не став
Спочатку він вчителював, даючи приватні уроки, потім перейшов в початкову школу. І тут вперше розкрився унікальний талант Родарі – його рідкісний дар спілкування з дітьми – розповідати про складне просто, з вигадкою, складати на ходу всілякі небилиці, які не мають прямого відношення до уроку, але які пробуджують фантазію дітей.
Вчителювання було перервано війною: Родарі йде воювати з фашистами в рядах Опору і в 1944 році вступає в члени італійської комуністичної партії. Після війни він стає журналістом, його матеріали на тему виховання і дитячої психології, бесіди з батьками та педагогами друкуються в газетах Мілана та Риму.
З роботою в газеті італійських комуністів „Уніта”(„Єднання”) пов’язане народження Джанні Родарі як дитячого поета і письменника. Одного разу головний редактор, в порядку партійного доручення, запропонував молодому журналістові організувати на сторінках газети веселий куточок для дітей італійських робітників.
В заснованому в 1948 році „Куточку для малят ” майбутній письменник почав друкувати вірші для дітей трудової Італії, близькі за формою до дитячого фольклору.„Куточок для малят ” мав великий успіх. Захоплені читачі буквально засипали газету листами. Родарі запросили в столичну редакцію „Уніта” і запропонували створити додаток до газети – щотижневий дитячий журнал „Піоньєре”. Саме тут, на його сторінках, вперше була надрукована повість-казка „Пригоди Цибуліно”(1951).
Діти усього світу знають і люблять його твори: „Книга філастроке ”(1950), „Книга веселих віршів ”(1950), „Пригоди Цибуліно ”(1951), „Подорож Голубої Стріли ”(1954), „Джельсоміно в Країні брехунів”(1958), „Вірші в небі та на землі”(1960), „Казки по телефону ”(1962), „Торт у небі ”(1966), „Граматика фантазії ”(1973) тощо.
Літературна доля Родарі парадоксальна. На батьківщині письменника недооцінювали значення літератури для дітей взагалі та творчості Родарі зокрема. Його вірші та казки отримали широке визнання дітей і дорослих в 1950-х роках за кордоном, і тільки потім на батьківщині, в Італії. Починаючи з 60- х років виходять збірки його казок та віршів, його перекладають на різні мови – повільно, але неухильно утверджується слава Джанні Родарі як дитячого письменника.
В 1970 році до немалого подиву всієї Італії йому присуджується найпочесніша нагорода в галузі дитячої літератури – Міжнародна премія імені Г. К. Андерсена.
Джанні Родарі, цей талановитий письменник, якого знають і люблять у всьому світі, прожив лише 60 років. 14 квітня 1980 року після невдалої операції, Джанні Родарі несподівано помер. Телеграму зі співчуттям його сім’ї прислав сам президент Італії.
Коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право нею розмовляти. Цьогоріч Україна вдруге відзначає це свято 27 жовтня, перенесення повʼязане з переходом на новоюліанський календар, бо дата зв'язана з Днем памʼяті Преподобного Нестора-Літописця.
Процес формування української мови розпочався в 6 ст. і тривав до 16 ст. Після занепаду Київської держави для української мови настали важкі часи, але найбільших утисків вона зазнала у Московській державі та Російській імперії. В 1627 році за наказом московського царя вперше було спалено книги, а в 1720 році Петро I взагалі заборонив книгодрукування українською мовою, в освітніх закладах заборонялося викладання українською, а в церквах – проповідування.
Творцем сучасної української мови став Іван Котляревський, а згодом Тарас Шевченко довів, що українська мова нічим не поступається іншим. Також наша мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми, у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки», хоча у давніх версіях ще вживалося «вороги». Перший надрукований «Буквар» Івана Федорова зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.
Плекайте свою рідну мову, бережіть її, бо мова — це код нації! Вчіть своїх дітей українській мові, розповідайте, яких утисків пережили всі, хто хотіли нею розмовляти, та пишайтесь, що, попри такий шлях, зараз ми вільно можемо говорити солов'їною!
