8 січня 1935 року народився Василь Симоненко — видатний український поет, журналіст, яскравий представник покоління шістдесятників. Його творчість стала символом правди, людської гідності та любові до України.
Писати вірші Василь Симоненко почав ще у студентські роки. Проте в умовах жорсткої радянської цензури його поезії друкувалися неохоче. За життя поета вийшла лише одна поетична збірка — «Тиша і грім» (1962), а також казка для дітей «Цар Плаксій та Лоскотон» (1963). Друга збірка поезій побачила світ уже після смерті митця.
Життя Василя Симоненка було коротким — він прожив неповних 29 років, із яких близько десяти присвятив літературній творчості. Та навіть за такий недовгий час поет залишив глибокий і незгасний слід в українській літературі.
Особливе місце у творчій спадщині Василя Симоненка займають казки для дітей, зібрані у книжці «Цар Плаксій і Лоскотон». Ці твори поет написав для свого сина Олеся — веселі, дотепні, сповнені тепла й мудрості.
У казці «Цар Плаксій і Лоскотон» змальовано фантастичну країну Сльозолий, якою править цар Плаксій. Головні герої твору — цар Плаксій і Лоскотон — уособлюють Зло і Добро, маючи протилежні погляди на життя. Плаксій прагне людських страждань, натомість Лоскотон дарує людям радість, сміх і щастя. Показовий фінал казки, де «Цар Плаксій помер від сміху», а Лоскотон «живе й понині», утверджує віру автора в перемогу Добра над Злом.





Немає коментарів:
Дописати коментар