Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представляє рубрику «Літературний портрет». Микола Вороний.

Цікаві факти

Народився в 1871 році у родині ремісників.

Навчався у Харківському училищі та Ростовському. Останнього так і не зміг закінчити, тому що був виключений з нього за товаришування з народниками, читання та поширення літератури, забороненою владою.

Цілих три роки знаходився під наглядом поліції без права вступу до вищого навчального закладу.

Отримав філософські знання у Віденському та Львівському університетах.

Товаришував з І. Франком. Допомагав видавати йому газети «Громадський голос», «Радикал».

Микола Вороний за своє життя працював бібліотекарем, режисером українського театру, редактором газети «Життє і слово», коректором Наукового Товариства ім. Шевченка, неофіційним редактором газети «Зоря», актором.

Використовував безліч псевдонімів – Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик, М.В., К-ич М, М-У-ко.

Один із засновників Української Центральної ради.

Один із засновників і режисерів Національного театру.

Був одружений з донькою Миколи Вербицького Вірою Миколаївною Вербицькою.

Батько поета Марка Вороного.

Вперше почав друкуватися Микола Вороний у 1893 році з віршем «Не журись, дівчино». Перша видана збірка називається «Ліричні поезії» (1911 рік) та «В сяйві мрій» (1913 рік).

В 1920 році виїхав за кордон до Варшави, де знайомиться з письменниками – Ю. Тувімом та Л. Стаффом.

Повернувшись до Львова займається педагогічною діяльністю, викладаючи у місцевій консерваторії.

В 1934 році Вороного заарештовують як польського шпигуна та через чотири роки розстрілюють на Одещині.