22 грудня виповнюється 189 років від дня народження видатної української письменниці Марка Вовчка (Марії Вілінської), класика української літератури (1833-1907).

"Шевченка і Марка Вовчка я вважаю найбільшими талантами нашої дотеперішньої літератури, найбільшими майстрами нашого слова", - писав Іван Франко.

Вона народилася в орловській губернії у збіднілій дворянській родині.

У 17 років вийшла заміж за українського етнографа, фольклориста Опанаса Марковича і виїхала в Україну.

Росіянка за походженням, вона досконало вивчила українську мову, і через шість років створила "Народні оповідання", які принесли їй славу в Європі. Твори Марка Вовчка за життя були перекладені багатьма європейськими мовами, а французька редакція повісті "Маруся" отримала нагороду Французької Академії і стала класичним твором французької дитячої літератури, витримавши майже двадцять видань.

Марко Вовчок знала близько 10 мов, вільно володіла французькою, англійською мовами. Вона багато перекладала. Перелік перекладених нею творів склав би цілу бібліотеку зарубіжної літератури.

Невичерпним джерелом творчості для Марка Вовчка був Шевченків "Кобзар". Вона вважала Шевченка літературним батьком, ідейним спільником.

"Яке величне, прекрасне створіння ця жінка.", - писав про неї Тарас Шевченко, а ще називав "кротким пророком та донею".

Завдяки літературній діяльності Марка Вовчка значно зросла роль української літератури в 40-60 рр.ХІХ сторіччя.

Останні роки життя Марко Вовчок прожила на Кавказі. Померла на Північному Кавказі в передмісті м. Нальчик, де й похована.