Бувають в житті такі дні. Коли потрібно стати реалістом — і терміново привести свою справжню реальність у відповідність з тим, як вона виглядала до цих пір.
Раніше я думав, люди дорослішають щороку, поступово так... А виявилося — ні. Людина дорослішає миттєво.
Людина живе, постійно балансуючи на грані між гординею і низинними пристрастями. Тільки згадує вона про ці межі часто вже після того, як баланс втратить…
Все, що в нас зникає - навіть якщо воно зникає навіки, — залишає після себе дірки, що не заростають ніколи.
Якщо кожен буде вірити, що все скінчиться добре, в світі не стане чого боятися.
Бути чесним один до одного і хотіти допомогти — ось головне.
Артлайф
Немає коментарів:
Дописати коментар