Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка ...»
Перша згадка про село Моринці належить до середини ХVII cт. У 1648 р. через Вільшану на Моринці проходив загін Максима Кривоноса чисельністю 6000 чоловік. У 1658 р. згадується як маєтність К. Виговського. Наприкінці ХVIIІ cт. селом володів В.В. Енгельгардт, де на той час вже налічувалося 169 дворів та мешкало 1347 чоловік. Моринці відомі як батьківщина Т.Г. Шевченка, який тут народився 9 березня 1814 р. Із Моринців була родом мати поета Катерина Якимівна, за дівочим прізвищем Бойко. Після переїзду батьків у село Керелівку Тарас Шевченко не раз гостював у діда Якима та бабусі Параски, приїздив митець до Моринців і уже відомим поетом, художником 1843 р. та 1845 р., а також після десятирічного заслання у 1859 р. У 1956 р. в селі встановлено пам’ятник Т.Г.Шевченку. В наш час відтворено садибу його діда Якима, збудовано хату, кузню, каплицю, недалечко, за 172 кроки від хати Бойків відновлено джерело. У 2006 р. встановлено пам’ятник матері поета Катерині Якимівні.
У 1992 році Моринський музейний комплекс увійшов до складу Державного історико-культурного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» (з 2006 року — Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка»).
Заповідник є духовною скарбницею українців. Все на цій землі особливе, чаруюче і неповторне. Хто вперше доторкнеться до її краси, той одразу відчує трепет животворящої сили, її таємничість і чистоту.
Будьмо єдині в святій любові до України, до чого і закликав нас Тарас Шевченко: „Нехай житом-пшеницею, як золотом покрита, нерозмежованою залишиться навіки од моря і до моря слов’янськая земля”.
Немає коментарів:
Дописати коментар