Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представляє рубрику «Словничок форм масовой роботи бібліотеки».

Літературний салон як форма масової роботи може присвячуватися обговоренню художніх творів, напрямів, творчого доробку письменника, виставок і вистав, з демонстрацією картин, ілюстрацій, слайдів. Головне — невимушена, розкута обстановка.

Літературні салони як явище виникли ще у Стародавній Греції. Хазяйкою найвпливовішого була Аспасія, кохана Перікла, і до неї поговорити про філософію та літературу заходив сам Сократ. ⠀

⠀У Франції XVIII століття салони розквітли з новою силою й гуртували навколо себе не лише письменників та митців, а й вчених та політиків. Це були справжні світські вечори, де читали, говорили ті, кого зараз ми називаємо класиками. Потім салони перетворилися на справжню сімейну традицію.

Зазвичай господиня салону запрошувала до себе якусь знаменитість, письменника або філософа, який розпочинав дискусію на цікаву для гостей філософську, суспільну або політичну тему. Господарями салонів були й чоловіки. Найвідоміший із них — салон барона Гольбаха, в якому збиралися Дідро, д'Аламбер, Гельвецій, Мармонтель, Реналь, абат Гальяні та інші.

Кава з'явилася в Європі в XVII ст. На початку XVIII ст. кав'ярні Оксфорда, Лондона і Парижа стали виконувати роль наукових і літературних клубів. В паризькому «Café Procope» зародилася ідея «Енциклопедії».

В даний час, коли мережу Інтернет займає більшу частину часу і уваги людей, своєрідні літературні спільноти розвиваються саме в цій сфері. Створюється безліч груп на різних форумах і в соціальних мережах, в яких публікуються цитати, теми обговорень. Таким чином, можна сказати, що літературні гуртки живуть досі, тільки змінився формат зустрічей, під час яких людина може дізнатися нове і цікаве не тільки в сфері літератури, а й в інших областях. Головна зміна визначається тим, що інтернет-ресурси дають широку можливість відкриттів, а літературний салон давав можливість особисто, в живу спілкуватися з цікавими людьми.