Є. Маланюк — одна з найяскравіших постатей вітчизняної літератури XX ст., її безумовний класик, усією своєю творчістю був спрямований на Батьківщину, хоча його повернення розпочалося лише через два десятиліття по фізичній смерті, яка сталася 16 лютого 1968 р. в Нью-Йорку.

Туга за Батьківщиною — одне з найболючіших почуттів, і Євген Маланюк добре відчув це на собі. Доля закинула його далеко на чужину. Йому було самотньо, тоскно без рідної Херсонщини, батьківської хати, привіту рідних та близьких. Усе це йому снилося, пригадувалося, ятрило серце, але повороту не було.

Євгену Маланюку, поету, публіцисту, який навіть знаходячись за кордоном, не переставав боротися за свою землю як справжній патріот, як справжній син України, присвячений літературний відео портрет « Мій ярий крик, мій біль тужавий, випалюючи ржу і гріх ввійде у складники держави, як криця й камінь слів моїх…», підготовлений черкаською міською бібліотекою для дітей. В якому використана поезія «Під чужим небом», яка яскраво описує стан душі поета у вигнанні.