Сьогодні, 27 січня, у день звільнення в'язнів найбільшого нацистського концтабору Освенцим, у світі вшановують пам'ять жертв Голокосту.
Винищення цілої нації сьогодні здається неможливим у цивілізованому світі — абсолютним злом. Цього століття це зло має своє обличчя і ₚосійський паспорт.
Проти нього ми боролись під час Другої світової війни, проти нього продовжуємо боротись і сьогодні.
КОНЦЕНТРАЦІЙНІ ТАБОРИ
У період з 1933 по 1945 роки нацисти швидкими темпами формували концентраційні табори, які пізніше в народі отримали назву таборів та фабрик смерті. За цей час у Німеччині та в окупованих країнах Європи було створено понад 5 000 подібних установ. Найжорстокішими вважалися табори, збудовані на території Польщі. Будівлі, в які щоденно заселяли тисячі новоприбулих, не були розраховані на проживання великої кількості людей, в’язнів систематично знищували. Будівництво деяких таборів розпочалось ще в 1941 році.
За розпорядженнями нацистської верхівки першими знищували польських євреїв та євреїв-вигнанців з Рейху. Перший концентраційний табір в Польщі був відкритий взимку 1941 в Хелмно. Приміщення було обладнане так званими душогубками, до яких заганяли ув’язнених циган та євреїв та запускали чадний газ, від якого ті помирали.
Найбільшим концентраційним табором із знищення осіб єврейської національності був Аушвіц (Освенцим). До 1943 року в ньому функціонували 4 газові табори, де щодня знищували 5-6 тисяч людей. За оцінками експертів в цьому таборі смерті за час його існування загинуло понад 2 мільйонів осіб.
УКРАЇНА. БАБИН ЯР
Після вторгнення німецьких військ на територію України, яка на той час входила до складу СРСР, операція з масового винищення представників єврейської народності розпочалася і тут. Зокрема, ініціювалися погроми єврейських осередків. Одним з таких погромів відбувся влітку 1941 року у Львові. В цей день загинуло близько 5 000 євреїв, а за літо було знищено ще 5 000 осіб, що належали до єврейської інтелігенції.
Подібні події мали місце в Києві. Після того, як у 1941 році радянські підпільники влаштували саботаж, всіх київських євреїв зібрали та розстріляли в Бабиному Яру. За офіційними даними, за кілька днів було вбито понад 30 000 осіб.
Це був не єдиний масовий розстріл, що мав місце у Бабиному Яру та розміщеному неподалік Сирецького концентраційного табору. Знищення євреїв відбувалося тут у період з 1941 до 1943 року.
В с. Богданівка (Доманівський район Миколаївської області) був створений табір смерті за участі окупантів з Румунії. Саме сюди звозили в’язнів для масового знищення. В 1941 році під час епідемії тифу було вбито всіх євреїв. Операцію присвятили до дня народження Й.Сталіна. Полонені копали ями, куди складали щойно спалених чи розстріляних товаришів. Загалом в Доманівському районі було знищено понад 100 000 людей та понад 50 000 – в Богданівці.
У різних країнах діють музеї та встановлені меморіали, присвячені пам’яті жертв Голокосту. Щороку 27 січня тут відбуваються траурні заходи, акції та церемонії, під час яких пригадуються деталі цих жахливих подій.
