#ПроЩоВонаМовчить

  

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей отримала благодійний примірник книги «Про що вона мовчить» від жіночого видавництва Creative Women Publishing.

Creative Women Publishing — перше в Україні жіноче видавництво, засноване жінками для жінок: тих, що пишуть і тих, що читають.

«Про що вона мовчить» – голоси жінок, які наважилися розповісти свою особисту історію, аби інші також перестали мовчати.

Книжка для жінок, тексти для якої написали жінки. Жінки розробили і концепцію книги, і дизайн, і оригинал-макет.

Книгу було створено з метою підтримки жінок жінками, в т. ч. тих, хто опинилися у складних життєвих обставинах. «Ти не сама», «Я теж була там, де ти є тепер і змогла з цим справитися. Ти справишся теж».

48 текстів про біль і зцілення, досвід материнства та проживання важкої хвороби, втрату, токсичні стосунки, відстоювання особистих кордонів і сходження на Еверест — метафоричний та реальний.

Головна мета цієї книжки — аби по той бік сторінок почули. Аби жінки, які з дня на день носять у собі свої мовчазні історії, розуміли, що вони не одні. Аби ті, хто хоче здатися, не здавалися.

Це книжка-розрада, книжка-виклик.

Щиро дякуємо видавництво Creative Women Publishing за внесок у формування фондів бібліотек.

Дарунки книг бібліотекам – це дуже давня форма доброчинності та надійне джерело поповнення фонду.

https://www.facebook.com/CreativeWomenPublishing

#ПОРАДИ #ЗАВЗЯТОГО #КНИГОЛЮБА

   

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представляє рубрику «Цікаве читання».

Книга — це чергова пригода, пережита тобою.

Хочеш знати нове — читай древнє. Книги вдома, книги в інтернеті, книги в бібліотеці.

Різноманітність сюжетів, жанрів, форматів.

З книгами джерело розваг не закінчується ніколи.І вони завжди доступні.

Тільки книги можуть врятувати, тільки в них можна знайти співчуття, і розраду, і любов…

Книги, нічого не вимагаючи натомість, люблять кожного, хто їх відкриває.

Бібліотека - місце психологічного розвантаження

Читай книги - будь Особистістю!

Читай! Пізнавай! Досліджуй! Дій

День цікавих зустрічей.

    2 липня  працівники Черкаської центральної міської бібліотеки для дітей завітали на зустріч   з відомою українською літераторкою, творцем українського фентезі, володаркою багатьох літературних премій і відзнак Дарою Корній.

    Усі, хто коли-небудь читав твори Дари Корній, знають, що магія та чари – це про її книги. Романи письменниці сповнені особливого містицизму і змушують зануритися в атмосферу загадкових історій, які вона уміло насичує народними повір’ями та легендами. Матеріалом для своїх книг пані Дара часто обирає реальні події, що задокументовані в старовинних архівах, або ситуації, які траплялися у її житті та житті знайомих. Творча зустріч із письменницею заохотила до цікавого діалогу та живого спілкування.   Переконані, що ця зустріч залишиться надовго у свідомості кожного, хто її відвідав, як незабутня мандрівка у прекрасний світ Літератури.

Щиро дякуємо колегам за запрошення!

    

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представляє «Зірки книжкового всесвіту». Ернест Хемінгуей

  

Ернест Міллер Хемінгуей народився 21 липня 1899 року в Оук-Парк (штат Іллінойс, США), в сім'ї лікаря. З дитинства він багато читав, а також захоплювався полюванням і риболовлею. Під час навчання в школі Ернест писав замітки та репортажі для невеликої шкільної газети. Саме тоді хлопчик вирішує стати письменником. Його перші оповідання з'явилися в шкільному журналі «Скрижаль» в 1916 році.

Після школи він захотів вступати до університету і переїхав в Канзас-Сіті. Там він працював репортером в газеті «Зірка», висвітлюючи хроніку подій. Під час Першої світової війни Хемінгуей служив в Італії. У 1918 році він був важко поранений і через рік повернувся в США. Був нагороджений срібною медаллю «За доблесть» та «Військовим хрестом».

Після війни Хемінгуей працював журналістом в Чикаго і Торонто. Паралельно він пише розповіді. Згодом він разом з дружиною переїхав до Парижа, де повністю присвятив себе письменницькій діяльності.

У 1926 році був опублікований його роман «І сходить сонце (Фієста)», який приніс Хемінгуею перший письменницький успіх. Ще через рік вийшла збірка оповідань молодого письменника «Чоловіки без жінок», а в 1933 році — «Переможець нічого не отримує». Яскраві драматичні розповіді Хемінгуея, такі як «Вбивці», «Недовге щастя Френсіса Макомбера», «Сніги Кіліманджаро» привернули до себе заслужену увагу критиків і читачів і зміцнили славу письменника.

Грандіозний успіх чекав роман Хемінгуея «Прощавай , зброю», який вийшов у 1929 році. Це талановитий твір стає широко відомо і за кордоном.

У 1930 році Хемінгуей повернувся в США. Письменник усе своє життя багато подорожував, що і відобразив у своїх романах. У наступні роки вийшли його відомі романи «Смерть пополудні» (1932), «Зелені пагорби Африки» (1935), «По кому дзвонить дзвін» (1940).

У 1953 році Ернест Хемінгуей отримав Пулітцерівську премію за повість «Старий і море» (1952). У 1954 році письменник був удостоєний Нобелівської премії з літератури.

Згодом він жив на Кубі, подорожував по Африці.

В кінці життя Хемінгуей страждав від діабету і гіпертонії, проте лікарі були зосереджені тільки на його уявних «психічних розладах».

Втомившись від постійних мук 2 липня 1961 Хемінгуей застрелився у своєму будинку в Кетчум (штат Айдахо, США), не залишивши передсмертної записки.

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представляє бібліотечний мікс «Цікаві факти про дитяче читання»

    

Вважається, що дитяча література з'явилася у ХVІІІ ст., коли вийшли у світ такі книги, як «Робінзон Крузо» Д. Дефо і «Подорожі Гуллівера» Дж. Свіфта. А через століття діти вже читали спеціально написані для них книги - казки братів Грімм і Г.Х. Андерсена.

Цікаві факти:

Діти, які відчувають інтерес до читання, розвиваються швидше за своїх однолітків, у них більш живий розум, краще розвинена пам'ять і інтелект.

Дослідження показують, що 4-6 років - найсприятливіший вік для навчання дитини читанню. Після 6-7 років навчити читати складніше.

Читання книг вголос для малюків - запорука майбутньої книжкової любові. Дослідження доводять, що у тих, кому в дитинстві регулярно читали батьки, набагато більше шансів стати активним читачем пізніше. Таке читання допомагає батькам зблизитися з дитиною і добре розвиває пам'ять малюка. Слухаючи казки, які читає мама, дитина запам'ятовує їх в подробицях, повторює улюблені фрази. Згодом, коли дитина сама вчиться читати, це допомагає їй додатково розвивати зорову пам'ять, зіставляючи знайомі рядки з книжковим текстом.

Найпопулярнішими авторами книг для дітей вважаються Олександр Пушкін, Корній Чуковський, Агнія Барто, Микола Носов, Ганс Християн Андерсен, Астрід Ліндгрен, брати Грімм, Всеволод Нестайко.

Один раз на два роки дитячим письменникам і художникам присуджується найпрестижніша нагорода - Міжнародна премія імені Г.Х. Андерсена, що найчастіше називають Малою Нобелівською премією. Вона була заснована 60 років тому Міжнародною радою з дитячої та юнацької літератури ЮНЕСКО.

Золота медаль з профілем казкаря вручається письменникам і художникам тільки за життя. За весь час лауреатами премії стали 23 письменника і 17 художників-ілюстраторів дитячої книги - представники з 20 країн світу. Найвідоміші з них - шведська письменниця Астрід Ліндгрен («Малюк і Карлсон, який живе на даху», «Пеппі Довгапанчоха») і фінська - Туве Янссон («Маленькі тролі і велика повінь», «Мумі-троль і комета», «Капелюх чарівника» та ін.)

Черкаська центральна міська бібліотека для дітей представляє народознавчу веселку «ЧОМУ ЛИПЕНЬ ЛИПНЕМ НАЗВАЛИ»

  

Було тихо й спекотно. Над водою бабки літали, на кущах ягоди червоніли, понад квітами бджоли гули, сік-нектар збирали. Усе було так, як повинно бути в місяці липні.

Ото тільки сам липень був чимось незадоволений. Сонце яскраве, небо чисте, безхмарне, а липень хмурився.

«І чого мене так назвали? — думав він.— Незрозуміло. Усі брати-місяці правильно звуться. Січень — снігом січе, травень — трави жене, жовтень — лист фарбує. Чому ж мене липнем назвали? Може, спитати кого-небудь?»

Побачив пташку й питається:

— Скажи, будь ласка, як тебе величають?

Нічого не відповіла пташка, за мухою погналася, кинулась праворуч, кинулась ліворуч, клацнула дзьобом — і немає мухи.

— Мухоловка,— здогадався липень.

Бачить, у лісі, біля берези, гриб росте, ніжка струнка, шапинка темно- брунатна.

«Цікаво, — думає липень — може, його теж неправильно назвали, дай-но спитаю».

Нічого не відповів гриб, під березою сховався.

— Підберезник — здогадався липень.

Дивиться він: у тому ж лісі, на низеньких кущиках, ягоди чорніють. Не питаючи, відразу дотямив — чорниця визріває.

— Усіх, усіх як треба звуть,— зітхає липень,— тільки чому мене липнем назвали?

— Липнеш до всіх, от і назвали,— пробурчав старезний пеньок, що куняв собі на осонні.

— Он воно що,— обурився липень,— липну до всіх...— І стало йому гірко, тяжко від такої несправедливості. Зітхнув бідолаха. А навкруги так гарно, сонце яскраве, повітря духмяне, чи то медом пахне, чи то липа цвіте...

— Липа цвіте? Так, справді, липа цвіте... От воно що,— зрадів липень,— тому мене липнем назвали, що в цей час липа цвіте.

(За Іриною Прокопенко).

#БІБЛІОТЕКА #ПІД #ПАРАСОЛЬКОЮ Літо триває, але у книг немає канікул. Бібліотечні лавочки під відкритим небом в рамках програми "У літа немає канікул" продовжують свою роботу в Черкаській центральній міській бібліотеці для дітей. 30.06.21р. відбулася літературна подорож "Книжковими стежками літа» . Бібліотекарі радо пропонували своїм користувачам цікаві новинки книг та журналів для дітей та юнацтва.